Протягом року українські школярі змушені навчатися онлайн вдома лише періодично повертаючись в шкільні класи з незначним покращенням епідеміологічної ситуації в країні. Батьки, які самі знаходяться в стані стресу, часто не здатні стримувати емоції і вдаються до непедагогічних і навіть незаконних методів виховання. Український кризовий медіа-центр ініціює експертне обговорення для того щоб з’ясувати, чи вдалося за рік набути досвіду для мінімізації випадків домашнього насильства щодо дітей.
Експерти одностайно стверджують, що під час карантинних обмежень кількість випадків домашнього насильства щодо дітей зросла. Проте, за словами Альони Кривуляк, директорки Департаменту гарячих ліній ГО «Ла Страда-Україна», навіть фахівці не очікували такого колосального зростання відповідних звернень.
«Ми здійснили порівняння статистичних даних за 2020 рік і І квартал 2021 року. Також додали 2019 рік. Кількість звернень щодо випадків насильства над дітьми в період карантину зросла надзвичайно. Ми навіть не могли собі таке уявити. За 2020 рік ми отримали близько 100 тис. звернень. Жодного року ми не отримували таких показників. А вже за І квартал 2021 року ми отримали більше 40 тис. звернень», – поділилася вона.
Серед найпопулярніших категорій проблем, з якими звертають на гарячі лінії – це проблеми психологічного здоров’я, випадки насильства над дітьми у власних сім’ях (31 тис. звернень за 2020 рік) та стосунки в родині (конфлікти та непорозуміння). 75% дітей та підлітків, які звертаються на гарячу лінію – дівчата.
Альона Кривуляк пояснює, що найчастіше на гарячу лінію звертаються з комплексними випадками насильства. Також, з підвищеною алкоголізацією суспільства на карантині, батьки здійснюють насильницькі дії щодо власних дітей, часто дитина є свідком насильства, що є травмуючою ситуацією, але на жаль не завжди батьки і поліція звертають на це увагу. Вона додала, що за минулий рік драматично зросла кількість звернень щодо сексуального насильства над дітьми. Якщо до першого локдауну ці звернення складали 3-4% від загальної кількості, то у 2020 році – близько 10%.
«З жовтня 2020 року по березень 2021 року ми проводили Моніторинг на Національній гарячій лінії для дітей та молоді. В ньому взяли участь 133 добровольці. Його метою було з’ясувати ефективність реагування державних органів на випадки домашнього насильства, від якого страждають діти. Ми побачили, що фізине насильство є найпоширенішим і про нього казали 52% опитаних. Лише 50% опитаних звернулися до поліції, 24 особи повідомили, що поліція не відреагувала на факт домашнього насильства щодо дитини. У деяких випадках поліція прийняла заяву, але не повідомила інформацію у службу у справах дітей. Лише 6 осіб звернулися до суду з приводу обмежувального припису де окремі заходи стосувалися дитини. Лише 17% зверталися до служби у справах дітей. 5 осіб з дітьми звернулися до притулків. 7 осіб звернулися до медичних установ щодо факту насильства над дитиною», – розповіла Альона Кривуляк і додала, що у багатьох випадках саме під час карантину насильство щодо дитини почало вчинятися вперше.
Наталія Киркач, голова правління БФ «Слов’янське серце», підкреслює, що дитина у більшості випадків залишається невидимою для системи під час реагування на випадки домашнього насильства.
«Дитина є майже не видимою на рівні реагування на випадки домашнього насильства. Згідно з чинним законодавством дитина є жертвою домашнього насильства не лише коли насильницькі дії були вчинені щодо неї, але якщо вона є свідком таких дій. Проте, у більшості випадків поліція навіть не включає цей факт до протоколу. […] Звісно, кількість кейсів домашнього насильства за карантин збільшилась і це в основному матері з дітьми. До нас потрапляють саме комплексні випадки», – зазначила вона.
Наталія Киркач зауважила, що саме в Донецькій і Луганській областях ситуація з особливо напружена, є концентрація військових сил, економічні проблеми, і це негативно впливає на кожну родину і дитину. Вона виділила 3 чинники, які погіршують ситуацію з домашнім насильством щодо дітей в регіоні – військовий конфлікт (який впливає на психологічний клімат), ковід (який змушує родини ізолюватися) та децентралізація (оскільки поки що не розписані зобов’язання служб захисту дітей на місцевому рівні).
Галина Федькович, адвокатка, головна юрисконсультка Центру «Жіночі перспективи», підтверджує проблему ідентифікації постраждалих від домашнього насильства дітей.
«Переважна більшість жінок які до нас звертається – це жінки з дітьми. Але якщо взяти статистику поліції по складеним протоколам – можна подумати, що від домашнього насильства потерпають тільки бездітні жінки, бо кількість постраждалих дітей становить лише близько 10% від загальної кількості випадків. Так не буває. Це означає, що не виконується норма законодавства, за якою дитина-свідок насильства автоматично стає постраждалою», – наголосила вона.
Щодо роботи з дітьми, які постраждали від домашнього насильства, Галина Федькович зазначає, що дуже важко отримати доступ до психологічних послуг, а їх якість часто є сумнівною. На прикладі створеного у Львові Центр психологічного здоров’я дітей і підлітків вона пояснила у чому полягають проблеми в роботі фахівців, які працюють з постраждалими дітьми. В центрі надаються висновки обстежень, які можуть бути підставою для обмеження спілкування когось з батьків з дитиною. Проте психологи бояться йти до суду, бо батьки-кривдники погрожують їм та позиваються проти них до за результати цих обстежень.
«Поки в ситуації насильства щодо дитини в центрі уваги не буде дитина, її здоров’я, інтереси, і поки всі правоохоронні органи і суди цього не зрозуміють – ситуація не покращиться», – заявила вона.
Експертки виділили кілька рекомендацій, виконання яких могло б суттєво покращити ситуацію з домашнім насильством над дітьми в Україні. Серед них:
- Посилення механізмів ідентифікації постраждалих дітей (включно з дітьми, які були свідками домашнього насильства);
- Підвищення ефективності реагування на повідомлення про домашнє насильство щодо дітей, зокрема з боку поліції та служб у справах дітей;
- Поліпшення інформування про механізми захисту та служби допомоги для постраждалих від насильства дітей;
- Приділення більшої уваги потребам і запитам самої постраждалої дитини;
Національна гаряча лінія для дітей працює у будні з 12-00 до 20-00
0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного)
