Про них кажуть: “небесні снайпери”, “пташки”, “літуни”. Вони — розвідники й коригувальники. Сьогодні їх сотні, тисячі… Вони щодня виконують бойові завдання, рятуючи життя військових та знищуючи ворога.
Цю війну вже давно називають війною дронів та артилерії. Такої кількості різних безпілотних літальних комплексів не використовували в жодній іншій війні.
Але й досі військові експерти не завжди усвідомлюють всю важливість та силу дронів. Навіть найдешевший з них може врятувати життя українського воїна. А найдорожчий – буде просто “дорогою іграшкою”. Адже все питання у застосуванні та кваліфікації.
Технології – це практика
Як не дивно, але основні партнери у питанні безпеки України — американці, досі не сприймають “доктрину” БПЛА, як самостійної зброї. Вони радше вбачають у цих “пташках” допоміжний засіб для ведення окопної війни. А тому часто виробляють свої БПЛА, не враховуючи потужні російські системи РЕБ.
У квітні американське видання The Wall Street Journal повідомило, що дрони американського виробництва компанії Skydio надто делікатні й не здатні долати російські технології глушіння сигналу GPS. Іноді їм не вдається навіть злетіти, виконати місію чи повернутися.
Разом із тим за даними WSJ, українські військові використовують приблизно десять тисяч дронів на місяць, тож Київ шукає можливості придбати дешевші літальні апарати, зокрема, в Китаї.
Але “пташки”, про які йтиметься далі, виробляють в Україні!
Одяг, буржуйки, свічки, сітки
З головою правління зміївської Громадської організації “Жменя Добра” Русланом Удовіним ми раніше зустрічалися у листопаді 2022 року. На той час команда цієї зміївської ГО-шки активно займалася виготовленням буржуйок для військових підрозділів. Та це вже був “наступний крок”. Бо починали вони з того, що збирали продукти та одяг для переселенців. Адже сама Зміївська громада в перші місяці після повномасштабного вторгнення прийняла рекордну для Харківщини кількість біженців — понад 27 тисяч! Ті люди змушені були кинути все і втікати від окупантів. Сьогодні, до речі, до Змієва приїжджають жителі Вовчанська, Куп’янська, Білого Колодязя та інших міст і сіл, які Росія просто стирає з лиця землі.
Руслан Удовін до великої війни мав власне виробниче підприємств, яке стало на паузу 24 лютого 2022 року. Але довго воно не простоювало, бо Руслан разом із однодумцями почав використовувати потужності для потреб військових. Так розпочалося виробництво буржуйок.
При цьому волонтери почали їх варити, не чекаючи якихось офіційних запитів від підрозділів ЗСУ, а замовлення з’явилися вже після того, як перша партія буржуйок відправилася на фронт.
“Першу партію ми зробили на власній сировині, — пригадує Руслан. — Але коли пішли замовлення, то зрозуміли, що самим не витягти. Тому змушені були звернутися до небайдужих людей по допомогу. І люди відгукнулися”.
У цехи звозили пусті вживані газові балони та інші необхідні матеріали для виготовлення буржуйок.
Навіть в цьому виробничому “хаосі” опалювальні прилади робилися не по шаблону, а під конкретні запити конкретних підрозділів. Комусь — менші, комусь — більші. Якось робили навіть буржуйки, що “працювали” на окопних свічках… Згодом члени ГО почали лити окопні свічки, плести сітки та виробляти грілки. Купували, і продовжують купувати, для військових підрозділів автівки та запчастини до них. Інколи навіть не доводилося відкривати збори — справлялися власними силами. Спочатку автівки рахували: “Жменя 1”, “Жменя 2”… Зараз звітують в соцмережах лаконічно: “Передали бус”.
Час літати
Наразі “Жменя Добра” згорнула більшість напрямків, з яких починалося їхнє волонтерство. Всього просто не охопиш. Тому зосередилися на тому, що вважають найважливішим. Всі свої навички, вміння, знання та ресурси команда спрямовує на виробництво та ремонт безпілотників.
“За БПЛА — майбутнє, — впевнений голова правління “Жмені Добра”. — Я часто буваю у військових частинах, близьких до “гарячих точок”, і бачу, як “пташки” нищать ворога”.
Безпілотники, які тримає в руках Руслан Удовін — це не з обіцяних “мільйона дронів”. Їх, до речі, на фронті досі не бачили. І не з проєкту “Народний FPV”. Останні на “нулі” є, але часто такої якості, що навіть не злітають.
Дрони від “Жмені Добра” — це власні розробки, “Бомбери” та “Камікадзе”.
Руслан Удовін “підняв” старі зв’язки із Харківського політеху, розшукав спеціалістів, які допомогли розробити БПЛА. Була зібрана абсолютно нова команда ІТ-шників. До речі, в Харківському політехнічному університеті до великої війни науковці працювали над новими можливостями застосування безпілотних літальних апаратів у народному господарстві, зокрема, щоб за їх допомогою діагностувати аварійні стани електрообладнання. Але профільна кафедра перестала існувати у 2019 році, а її фахівці роз’їхалися. В тому числі й за кордон.
ГО “Жменя Добра” сьогодні — це багато людей, які працюють у Львові, Івано-Франківську, Харкові, інших містах України. Така “розпорошеність” робиться задля безпеки — як людей, так і виробництва.
Перші дрони від “Жмені” з’явилися близько пів року тому. І на той час ніхто не знав, чи вийде з тієї “іграшки” щось путнє. Але вийшло! Так чом би й ні? Чому не запустить їх у серію? Тим більше, що необхідні контакти з військовими були. А це найголовніше. Бо потрібно оперативно реагувати на їхні запити та підлаштовувати вироби під виконання конкретних завдань.
Кожен дрон, виготовлений “Жменею”, проходить тестування на полігоні. Без цього “пташки” на фронт не відправляються.
Так само тестують дрони, які пройшли ремонт — така опція теж є.
“Ось, наприклад, нещодавно хлопці з одного військового підрозділу з Донецького напрямку прислали на ремонт 18 так званих “народних дронів”, які не злетіли. А ще раніше на ремонт прийшло близько 60 таких БПЛП. Уявляєте, скільки сил і засобів було витрачено на їх створення, а в результаті — просто металобрухт. І то добре, що ці безпілотники потрапили в ремонт і, можливо, ще попрацюють”, – каже Руслан.
Наразі “Жменя Добра” виготовила вже понад 500 “пташок”, які вдало допомагають нищити ворога на Донецькому, Куп’янському і, звісно, Харківському напрямках. Останній сьогодні потребує багато, дуже багато дронів!
Голова правління “Жмені Добра” підрахував, що вся мережа організації наразі може на місяць виготовити до 1000 дронів. Але для цього потрібні кошти. Тому “Жменя” відкриває малі банки та просить небайдужих людей донатити. Акції на підтримку цієї ініціативи проходили нещодавно в Змієві та Києві.
На жаль, великі кошти згенерувати зараз дуже складно. Навіть якщо на добру справу, і якщо тебе знають і довіряють. Тому “Жменя Добра” відкриває “малі” банки, щоб швидше акумулювати кошти. А ще — проводить розіграші призів у колаборації з митцями, і не тільки зміївськими. Торік Сергій Жадан підписав для одного з розіграшів “Жмені” свою нову книжку “Скрипниківка”. А нині все частіше призами стають гільзи, розписані зміївською художницею Іриною Маковецькою.
Охочі долучитися до важливої справи — виробництва безпілотників, можуть знайти реквізити ГО “Жменя Добра” в соцмережах.
Авторка: Тетяна Логвіна, журналістка видання “Вісті Зміївщини”, Харківщина.
*Всі фото надані авторкою матеріалу.
Здійснено в рамках проєкту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
