Експертна група «Козацький фактор у російсько-українській війні» за підтримки Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України ініціювала проведення в Українському кризовому медіа-центрі Круглого столу «Сучасна російсько-українська війна: від емоцій до наукового аналізу».
Експерти, які взяли участь у заході, відмітили важливість того, щоб цю війну системно вивчали вже сьогодні.
Говорячи на цю тему, заступник начальника Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України, полковник Віталій Бідний нагадав, як у 1922 року, коли армія Української народної республіки була виведена у Польщу, військовий міністр Андрій Вовк видав циркуляр по всім дивізіям і військовим частинам з дослідження воєнної історії того часу.
Це робилось для того, щоб кожне козацьке страчене життя, кожна крапля пролитої крові не злагодились безслідно. Всі бойові вчинки як армії у цілому, так і окремих лицарів мали бути всебічно висвітлені, що вкрай потрібно для історії, нащадків і пам’яті лицарів.
«Так і сьогодні ми повинні досліджувати історію російсько-української війни у першу чергу заради пам’яті тих синів і доньок нашої країни, які на ній загинули. Також це потрібно для того, що Росія, яка постійно фальсифікує історію і використовує історичні наративи для виправдання війни, отримала достойну відсіч», – наголосив Віталій Бідний.
Завідувач відділу актової археографії Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, професор Віктор Брехуненко вважає, що якщо впишемо новітню війну в історичний контекст, побачимо, що Путін насправді не вигадав нічого нового.
«Усі його ідеологічні, політичні і військові концепції мають схожість з минулими російсько-українськими війнами. І для того, щоб передбачити всі ходи Путіна у глобальному сенсі, ми повинні подивитись на той історичний досвід і пошукати аналоги в його тактиці випаленої землі, що він продемонстрував у Маріуполі і зараз демонструє у Харкові і Херсоні, напрямках ключових ударів, інформаційних концепціях», – закликав експерт.
На цьому тлі вивчати сучасну війну в усіх її найдрібніших деталях надзвичайно важливо, аби в майбутньому чи на російському театрі, чи в інших війнах мати у своєму аналізі оперувати надійним підґрунтям з історичних знань.
На переконання Головного редактора Військово-наукового вісника, професора Андрія Харука, вивчення цієї війни не повинно бути процесом самим у собі. Треба активно писати і публікувати праці, які були б доступні для широкого загалу.
«Незважаючи на те, що війна триває понад два роки, в нас досі дуже мало є класичних праць, присвячених аналізу війн, воєнних операцій. Я не зустрічав жодної праці, присвяченої історії того чи іншого з’єднання», – визнав він.
Координатор експертної групи “Козацький фактор у російсько-українській війні, професор Українського католицького університету Вадим Задунайський за своєї сторони навів такий аргумент: «Людина завжди суб’єктивна. Вона дивиться на світ власними очима, і якщо ми будемо комплексно забезпечувати аналіз всіх основних контекстів російсько-української війни, тоді наші співгромадяни через призму цих досліджень будуть покращувати свій погляд, уточнювати, наводити певну різкість, а не дивитись на світ виключно через призму досліджень, які сформовані не в контексті наших парадигм».
