«Не можна говорити, що Україна протягом усіх 32 років своєї незалежності системно, весь час рухалася до Європейського Союзу і до євроатлантичної спільноти. На жаль, протягом перших 20 років, 20+ років ці коливання і постійні такі зміни якраз не додавали довіри до України, не додавали довіри до реального вибору як українських еліт, так і українського народу. Але в 2014 році під час Революції Гідності це, як на мене, змінилося абсолютно остаточно. І українці на даний момент, протягом вже 11-го року усвідомлено рухаються до чіткої своєї цілі – повернутися додому. Що таке Європа для нас? Це дім, це культура, цивілізація, це історія, це спосіб мислення, до якого ми належали протягом багатьох століть. І, якщо хочете, навіть уже тисячоліттями можна вже міряти нашу цю приналежність», – заявила в інтерв’ю Українському кризовому медіа-центру Голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона висловила жаль з приводу того, що протягом підпорядкування царській Росії та Радянському Союзові Росією було максимально додано зусиль для того, щоби вкрасти цю українську ідентичність, цю цивілізаційну нашу ідентичність, нашу історію і подати її як якусь міфічну історію російську. І знищити і знівелювати нашу окремішність і нашу відмінність від інших народів, які в той чи інший час входили до цієї імперії.
«І ось це насправді зараз заважає нам, скажімо так, просто і легко повернутися на цю мапу культурну, мовну, історичну, цивілізаційну – мапу як Європи, так і світу, – продовжила народна депутатка. – Тому що для нас Європа? Європа для нас є абсолютно свідомий вибір свободи. І тут я би, звичайно, згадала той плакат, який буквально зовсім недалеко від цього місця, де ми з вами є, висів у центрі на Майдані Незалежності під час Революції Гідності, що свобода є нашою релігією. Тому це вибір свободи, який притаманний духу українському і в різні способи себе проявляв протягом всієї нашої історії. Це, знаєте, взаємоповага і готовність сприйняття людей з різними позиціями, з різними думками, як би це не видавалося дивним. Така історична, якщо хочете, сприйнятливість до іншого українців – це теж про Європу, це теж про повагу. Це, очевидно, християнська етика, яка характерна для України, для переважного загалу українського народу. Тобто, це ті речі, які сформували Європу, і це ті речі, які формували, але весь час винищувалися в Україні. Тому для нас це тільки шлях повернення додому».
На думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, прихід України до Європейського Союзу, вступ України до європейської спільноти буде означати як зміцнення Європи економічно, так зміцнення Європи геополітично як гравця на загальносвітовому рівні і зміцнення Європи у безпековому вимірі, у військовому відношенні.
«Дехто намагається змалювати нас як загрозу в економічному вимірі. Давайте, може, це розділимо. В економічному вимірі ми бачимо конкурентоздатність України, зокрема в тому ж таки аграрному секторі, незважаючи на те, що українські фермери змушені обробляти свої землі, збирати врожаї під дуже часто обстрілами, під абсолютно фізичною небезпекою їхньому буттю, і незважаючи на те, що держава практично не вкладає жодних стимулюючих засобів і не допомагає додатковими пільгами нашому сектору сільськогосподарської продукції. І мені прикро, що насправді наші фермери, наші представники різних підприємств сільськогосподарських, які вклалися своєю роботою, своїми зусиллями в цю продукцію, вони сьогодні є звинувачені в якійсь там недобросовісній конкуренції чи ще чому-небудь. Ми маємо зрозуміло, що за цей час протягом багатьох десятиліть європейський аграрний ринок багато в чому розвивався за рахунок шалених дотацій. І, так, напевно, ми маємо усвідомлювати те, що прихід українців зі своєю продукцією на ці ринки, напевно, в перспективі буде означати зміну аграрної політики, спільної аграрної політики Європейського Союзу. Але насправді, якщо навіть на початкових етапах це може видаватися складним для аграрного сектора багатьох країн Європи, мені видається, що в середній і довготерміновій перспективі підвищення ефективності роботи цієї галузі на рівні Європи тільки зміцнить спроможність Європи економічно. І українці цьому допоможуть», – впевнена політикиня.
Вона вважає, що Україна щось може запозичити навіть Європейському Союзу, як би це дивно не звучало комусь на сьогодні.
«Бо ми бачимо, що в багатьох царинах ми навіть у час війни знаходимося набагато більш попереду, ніж Європейський Союз. Наприклад, у царині цифровізації. Ми з вами знаємо, що величезна кількість цифрових послуг, які надаються в Україні, недоступні в жодній країні Європейського Союзу, або ця легкість доступу до інтернету по всій країні», – пояснила Голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС.
