Агатангел Юхимович Кримський – відомий український історик, філолог, дослідник староукраїнської мови, сходознавець, мовознавець, вчений-орієнталіст, письменник і перекладач, поліглот, один з організаторів Академії наук України.
У 18 років він досконало знав 8 мов. Дослідники стверджують, що згодом ця кількість збільшилась у десятки разів. Але не це стало предметом обговорення в рамках проєкту Українського кризового медіа-центру «Навколо постаті»
Як зауважив модератор заходу, кандидат історичних наук Ігор Стамбол, в першу чергу Кримський був сходознавцем.
«Водночас він філолог. Поєднав у собі дуже багато аспектів, які були потрібні для розбудови української науки і в тому числі Академії наук і звичайно і для становлення української мови як такої», – додав історик.
Зі слів доцента кафедри тюркології Навчально-наукового інституту філології КНУ, кандидата філологічних наук Володимира Підвойного, підхід Кримського до опису юрських та семітських мов і сьогодні активно використовується практично в усіх підручниках із загальної тюркології. Саме його роботи є показником того, що він створив цей патерн.
«Я дуже вдячний Агатангелу Юхимовичу за те, що він познайомив мене і покоління наших тюркологів з кримськотатарською літературою. Зумів це зробити без прикрас, без зайвої метафорики. Його робота наразі є основним джерелом для вивчення кримськотатарської мови і літератури. Ну і звичайно його бібліотека. Те, що він нам залишив у спадок, це така річ, яка може стати навіть об’єктом такого новітнього напрямку як бібліотечна колекціологія», – відмітив Володимир Підвойний.
Ще одним здобутком Кримського вчений назвав його бібліотеку.
«Вона була одним з основних його проектів і саме бібліотека на сьогодні ще недостатньо експлікована, недостатньо опрацьована. От тому саме бібліотека і плюс його архів, як на мене, сьогодні потребують значної уваги з боку науковців», – додав він.
Наскільки важливий Агатангел Кримський для української словникової справи в контексті літературної мови розповіла кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України Оксана Тищенко.
«Коли Кримський впливає на твою особистість і входить в твоє життя, то воно вже не може бути інакшим. Це неймовірної сили дух, неймовірної сили постать. Він може бути взірцем самоідентифікації як українця не за етнічною ознакою, а за духом, за душею. Сьогодні існує полеміка між хорошими русскими і нашими діячами про самоідентифікацію. Так от, Агатангел Юхимович якраз і був тією силою, яка сама себе ідентифікувала з українським народом, з українською мовою, з українською культурою. Він поклав своє життя на те, щоби утвердити українськість усіма силами і в науці загалом і в словникарстві зокрема», – зазначила спікерка.
Ігор Стамбол запитав гостей про те, як ця постать може нам допомогти перемогти ворога: «Як нам допомагає перемогти московію сьогодні Пушкін? Ніяк. Навпаки він сприяє нашій окупації принаймні в мозках людей на певних територіях. Кримський вочевидь інакше».
Для Володимира Підвойного Кримський крім усіх його достоїнств ще і патріот.
«В нього було в Москві усе, але він що зробив? Взяв з собою тільки 20 тисяч книжок і приїхав сюди в голодну, холодну, зруйновану країну і почав створювати. 10 років тримав на своїх хворих плечах цю структуру. Це міг зробити тільки патріот, незалежно, якої він національності. Є дискусії про те, хто він був за походженням – татарином чи білорусом. Насправді він був українцем. І в цьому він може бути зразком для нас», – заявив доцент кафедри тюркології Навчально-наукового інституту філології КНУ .
Оксана Тищенко зі свого боку відзначила: «Якщо не ідентифікуємо себе з нашою землею, то ми і не маємо, чого захищати. А нащо нам захищати? Ми не знаємо, що нам захищати. Оця сила ідентифікації себе як українця в нашому разі якраз ключове у постаті Кримського. І його неймовірна відданість справі, працездатність і людяність».
