Мистецтво допомагає справлятися з труднощами, досягати нових вершин, розвиватися і здійснювати мрії. Харків’янину Дмитру Дідоренку втрата зору не завадила стати художником світового класу за міжнародною класифікацією, членом Міжнародної федерації художників при ЮНЕСКО, потрапити до двох енциклопедій – Енциклопедії сучасної України та німецької «Загальної енциклопедії мистецтв. Образотворчі художники всіх часів і народів», до «Книги рекордів планети», стати лауреатом однієї з найпрестижніших у сфері образотворчого мистецтва премії А. Куїнджі, а також володарем інших нагород.
У Житомирі сподіваються, що їх земляку теж поталанить і згодом його роботи виставлятимуться в музеях, галереях і приватних зібраннях по всьому світу.
Травма, яку житомирянин Максим Калінчук отримав 7 років тому, кардинально змінила його життя. Хлопець не може ходити, у нього не працюють руки. Саме після цього юнак спробував нове для себе заняття – малювання. Картини Максим створює, тримаючи пензля в зубах. І називає цю техніку teethwork.
На картинах Максима – щасливі усміхнені люди, мальовничі морські краєвиди та гори, квіти, українські символи, що додають снаги й надії. Всі вони випромінюють неймовірну енергетику та потужну силу, і водночас – спокій. Як і сам Максим, який залишається оптимістом попри всі випробування та надихає інших на позитивні зміни в житті.
Кожна робота потребує великих зусиль, тож допомагає художнику-аматору його друг, теж Максим. Над одним полотном доводиться працювати від кількох тижнів до декількох місяців. Це залежить від розміру картини та її складності.
Чимало робіт нині знаходяться в різних куточках України та за кордоном. Одну з нових картин Максима Калінчука нещодавно відправили до Сполучених Штатів Америки. Там її продадуть на аукціоні, а кошти спрямують родинам, які постраждали від війни, та на допомогу Збройним Силам України. Ще одну роботу на патріотичну тематику замовила дівчина, яка змушена була евакуюватися через війну до Польщі.
З багатьма новими викликами житомирянину та його рідним довелося стикнутися з початком повномасштабної війни в Україні. Максим поділився, як вони переживали ті перші люті дні, розповів про вимушений переїзд родини і повернення додому.
«24 лютого ранок почався в нас, напевно, як і в більшості людей. Прокинулись від вибухів та від спалахів яскравого світла у вікнах. І зрозуміли, що почалася війна. Відразу думали, що робити, куди їхати, куди тікати – чи до родичів у село, чи ще кудись. Але більше тижня ми переживали це все вдома. Спускалися спочатку в підвал. Це було дуже незручно, враховуючи те, що мене мають пересадити дві людини. Весь час літали біля нас різні літаки, винищувачі ворожі, навіть було чутно і видно їх, коли вони випускали ракети.
Потім нам запропонувала житомирська церква «Компас», яка співпрацює з американською благодійною організацією «Місія 8.2.3.», виїхати в Івано-Франківську область. Було прийнято рішення, щоб я, батьки, моя сестра, якій на той час було 8 років, виїхали на захід України. Жили там у селищі, де нас прихистили. Повернулися додому після 9 травня – чекали цієї дати.
Все плюс-мінус було тихо. Вдома залишилися бабуся і тітка, а також мій собака. Був сезон городів – у нас є свій город, тож довелося повертатися. Хотілося до свого дому, побачити рідних і близьких», – згадує Максим Калінчук.
Важким потрясінням для родини стала втрата хорошого друга і знайомого, який боронив країну від окупантів.
«Він захищав нас від загарбників, загинув на Херсонському напрямку, віддавши своє життя. Минуло вже більше трьох місяців, але все одно не віриться», – з гіркотою розповідає Максим.
Життя триває, хлопець продовжує займатися творчістю. Для багатьох людей він є взірцем того, як не падати духом, бути сильним, знаходити нові можливості для реалізації своїх талантів і потенціалу, виходити переможцем у складних ситуаціях.
Сьогодні він шукає роботу в інтернеті: редагування текстів, копірайт, реклама, обробка фото тощо. Має бажання працювати, бути корисним. Та й на реабілітацію потрібні кошти. Частину їх Максим сподівається отримати від картин, намальованих в особливий спосіб – у техніці teethwork. З ними можна ознайомитись на його сторінці у Фейсбуку. Там також вказано, як можна підтримати талановитого митця.
До речі, Максим сам веде свої акаунти у соцмережах. Для цього у нього є стіл, планшет на підставці та стилус у зубах.
Анастасія Сироткіна
6.12.2022
