Маріупольський театр демонструє «Світло в кінці тунелю»

Виставою «Світло в кінці тунелю» відновив діяльність театр «Терра Інкогніта», який називають першим недержавним театром Донеччини. Його було відкрито у 2019 році у Маріуполі під керівництвом Анатолія Левченка, який до цього поставив 75 спектаклів для Маріупольського драматичного театру.

Після початку повномасштабного вторгнення режисер не зміг евакуюватись, був взятий у полон, але з часом зміг не лише повернутись на територію, підконтрольну уряду України, а й відродити театр. Про те, як це вдалось, він разом з однодумцями розповів на пресподії в Українському кризовому медіа-центрі.

За словами Анатолія Левченка, за цей час багато акторів роз’їхались у різні країни і міста, і йому дуже приємно, що відродження театру розпочинають 9 людей, які навчаються у різних акторських навчальних закладах, і всі вони маріупольці.

Що стосується прем’єри, у автора п’єса від початку мала назву «Той, хто відчиняє двері». У театрі жартують, що це вже третя реінкарнація твору.

«Попередня назва у державному театрі була «Жах». Потім змінилась – «Чи бачите ви світло в кінці тунелю?». А сьогодні авторка рада, що знак запитання зник, і це вже сприймається як ствердження», – сказав художній керівник театру «Терра Інкогніта».

Магічною назвала цей твір авторка – драматург Неда Неждана. Свого часу вона її писала для Київського камерного театру, але тоді це була ідея скоріше як фентезі, драма абсурду про те, як змінились люди у незалежній Україні, чи готові вони до свободи, відповідальності коли поруч є морг.

«Для мене це був Радянський Союз, який продовжувався через Кучму і Кравчука. Зараз я розумію, що це Російська імперія, яка має культ смерті, вбивць і продовжує знищувати. Та історія про минуле ставала все більш реалістичнішою. Ця п’єса діагностує і прогнозує. Я не знаю, що вона виявить тут і сьогодні. А в цьому її кайф, бо це живий процес», – відмітила Неда Неждана.

Політик, президент ГС «Всеукраїнське військово-цивільне об’єднання Бойове Братерство України Павло Жебрівський згадав, що коли працював у Донецькій області, одним з його перших рішень було перейменувати Маріупольський театр російської драми на Академічний обласний драматичний театр. Він вважає, що відновлення українського духу в ньому розпочав саме Анатолій Левченко.

«В нас сьогодні не до кінця розуміють, що таке українська ідентичність. Проти чого зараз б’ються кацапи? Проти української національної ідентичності. Те, що вони хочуть витравити, викоренити, знищити, треба утверджувати, посилювати і по великому рахунку не менш значущим, ніж міністерство оборони, для української нації і держави є культура і театр», – зазначив Павло Жебрівський.

На думку експерта ОБСЄ в Україні, голова Литовського Центру з міжнародної політики, колишнього головного радника по зовнішній політиці Президента Литви Альвідаса Медалінскаса, те, що зробив Анатолій Левченко, це театр символів, що порівнює його з литовською театральною традицією.

«Він є не тільки блискучим режисером і театральним менеджером, а і дуже патріотичною людиною. Я дуже мало знаю людей в Україні, які б могли зробити з театром «Терра Інкогніта», як зробив Анатолій Левченко», – визнав Альвідас Медалінскас.

В презентації також взяли участь режисер, хореограф, дослідник, співзасновник та представник БО МБФ «Імпульс Трансформація Платформа» Віктор Рубан, правозахисниця, керівниця напрямку із захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна, протоієрей, в минулому-Настоятель Храму “Пантелеймона Цілителя” Православної церкви України у Маріуполі Володимир Коскін, Проректор Інституту екранних мистецтв, заслужений діяч мистецтв України Василь  Неволов, заслужена артистка України, артистка-вокалістка Національної оперети України Любов Доброноженко.