Децентралізація в Україні не стоїть на місці. Про це свідчить пакет законопроєктів, які плануються до розгляду у Верховній Раді. Чого вони стосуються, і що ще необхідно для вдосконалення реформи, стало предметом Круглого столу “Від стану до перспектив: Формування законодавчого порядку денного децентралізації”.
Представники органів законодавчої та виконавчої влади, громадських організацій, експерти галузі та представники органів місцевого самоврядування та їхніх асоціацій оцінили стан децентралізації і внесли пропозиції щодо відповідних законодавчих ініціатив
Віце-президент DAI Річард Рап’єр нагадав, що Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» з 2021 року працює у Верховній Раді над формуванням законодавчого порядку денного процесу децентралізації. У 2024 році були запропоновані 32 законодавчі акти, з яких 6 були прийняті.
«Коли ми оцінюємо досягнення цього року, також варто визначити і пріоритети, які включають оновлення концепції реформи децентралізації від 2014 року. Через діалогові платформи та механізми залучень USAID «ГОВЕРЛА» продовжить покращувати цю реформу, посилюючи місцеве самоврядування і спроможність громад», – запевнив Річард Рап’єр.
У Круглому столі взяли участь члени Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін назвав Україну унікальним прикладом держави, яка попри повномасштабну війну продовжує реформи. При цьому народний депутат закликав державні інституції більше допомагати громадам.
«Якщо ми вимагаємо з одного боку збільшення надходжень до місцевих бюджетів і збільшення прозорості, то напевно так само як держава ми маємо допомагати принаймні в таких речах, як встановити нарешті всім громадам межі, допомогти з інвентаризацією земель та надати інструменти щодо обміну даними як перший крок до адміністрування місцевих податків. Держава не маємо продукувати купу непотрібних і дороговартісних документів і вимагати від громад ці документи в обов’язковому порядку впроваджувати з 1 січня 2025 року, розуміючи, що більше 90% громад не матимуть цих документів», – сказав він.
Голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Лариса Білозір звернула увагу на те, очікування місцевого самоврядування щодо змін в адмініструванні податків співпадає з баченням Єврокомісії, що відображено у Звіті з розширення. Однак, цьому руху заважає певний відомчий супротив.
«Мусимо сказати, і це чітко артикулює єврокомісія, що парламент під час війни фактично втратив оцю комунікацію з урядом. Немає зустрічей, які були раніше. Не завжди міністри приходять на комітети. Тобто ця контрольна функція плюс співпраця з урядом щодо законопроектів трошки послаблена, що призводить до негативних наслідків. Той самий закон про ПДФО і закон про податки і адміністрування на місцях фактично блокується міністерством фінансів. Всього ж у Верховній Раді зареєстровано 14 законопроєктів відносно розподілу ПДФО, і кожен з них є кращим, ніж те, що маємо на сьогодні», – зазначила Лариса Білозір.
Про те, над чим ведеться робота в уряді, розповів начальник Управління з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій України Микола Рубчак.
«Одне з ключових питань – розмежування повноважень. Як розмежовувати? За якими принципами? Що таке делеговані і що таке передані повноваження? Як вони повинні фінансуватися? Відомо, якщо за повноваженням не йдуть ресурси, то вони не виконується», – заявив спікер.
Серед іншого Микола Рубчак відмітив законопроєкт про перейменування територіальних громад. В Україні зараз 30 громад, які потребують зміни назви. Відповідна законодавча ініціатива розроблена, і найближчим часом Кабінет міністрів внесе її на розгляд уряду.
«Щодо переформатування місцевих адміністрацій, хотів поінформувати, що за участі народних депутатів та експертів розглядається питання прийняття цього законопроекту. У нас є певні рекомендації Європейської комісії до цього законопроекту, і ми зараз з ними працюємо. Думаю, що частина цих рекомендацій носять технічний характер, і питання буде врегульовано», – продовжив представник міністерства.
Під час обговорення чимало пропозицій було надано з боку саморегулюючих організацій. Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан закликав до зміни формули ПДФО.
«В умовах війни уряд 28 лютого автоматично зупинив так зване вилучення з місцевих бюджетів. В мене була дискусія з міністром фінансів як можна Маріуполь Харків які бомблять в них вилучати кошти?», – додав він.
Крім того, Олександр Слобожан підкреслив важливість місцевої статистики. Потоки людей змінилися. Не можна зараз розраховувати відповідно так звану реверсну дотацію об’єктивно без належної статистичної бази.
«Найбільш адекватним рішенням було б зупинення вилучення реверсу і перехід потім в майбутньому до вертикального горизонтального вирівнювання, яке діє в інших країнах Європи, де йде розрахунок на душу населення. Нагадаю, що в 2013 році рівень дотаційних бюджетів складав 98%, і це призвело до того, що діяв радянський принцип «Від кожного по можливостям – кожному за потреб». Нинішня система горизонтального вирівнювання себе вичерпала. Ми виступаємо за те, щоб був створений відповідний фонд вертикального вирівнювання, і на душу населення кожній громаді, яка не дотягує умовно до середнього, мав додаватися певний відсоток, який покаже справжню роботу муніципальної влади. Я впевнений, що все одно система ця зміниться, тому що інших можливостей розвитку у нас немає. І я сподіваюсь, що народні депутати це підтримують», – відзначив Виконавчий директор Асоціації міст України.
