Не зв’язуйте нам руки! Медики вимагають не переносити рахунки лікарень до Державної казначейської служби

8 жовтня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбувся брифінг “Медики проти перенесення рахунків комунальних некомерційних медичних підприємств в Державну казначейську службу України”. Організатором заходу виступила ГО “Медичні лідери”, що об’єднує лікарів та менеджерів у галузі охорони здоров’я.

Як пояснила у вступному слові Юлія Володіна, Голова ГО “Медичні лідери”, у рамках медичної реформи заклади з первинної ланки отримали значну автономію, зокрема й фінансову. Зараз же відбувається спроба відкату – Мінфін виступив з ініціативою забрати у лікарень цю самостійність та примусити переключитися виключно на Держказначейство. “Ми не погоджуємося з такою ініціативою Мінфіну та уряду – і хочемо пояснити, чому саме”, – резюмувала Володіна.

Своїм досвідом поділився Микола Масленчук, головний лікар Іллінецької міської лікарні

“Усі “прєлєсті” роботи з казначейством я відчув на собі, коли став головлікарем у 2017 році. Тоді ми отримали кошти на закупівлю відеогастроскопа за 2 мільйони гривень. Фірма, яка виграла тендер, надала нам його без предоплати, ми почали використовувати цей апарат. Однак Держказначейство три місяці не пропускало оплату. Чому? Незрозуміло. Можливо, була квідповідна команда зверху. І це лише один випадок, що говорить про оперативність закупівель через казначейство! А оперативність потрібна, особливо під час ковіду”, – розповів Масленчук.

До критики ініціативи влади доєдналася Емілія Сем’янів, директор Надвірнянського центру первинної медико-санітарної допомоги. Вона очолює медзаклад з 2018 року, і порівнюючи часи роботи з Дерказначейством та автономії лікарень наполягає, що “стало набагато краще”.

“Як автономний заклад, ми могли відкрити рахунки в банках згідно Господарського кодексу, планували свій розвиток, купляли засоби захисту під час пандемії, проводили навчання, покращували сервіс, робили ремонт”, – перераховує Сем’янів. – “Перенесення рахунків до казначейства – це радянщина і завада для розвитку. Державна казначейська служба затягує проплати, вирішує все у ручному режимі. Наші кошти підуть на “палаючі” прогалини в охороні здоров’я – але не на наші заклади та колективи”, – заявила медик.

На потребі швидко проводити закупівлі наголосив і Костянтин Рожин, головний лікар Білопільського центру первинної медико-санітарної допомоги. Він пригадав, що на самому початку пандемії COVID-19 виник жорсткий дефіцит на ринку ліків та засобів захисту – тож кожен керівник мав приймати рішення миттєво. 

“Зараз – чергова хвиля захворюваності на ковід. Ця проблема стоятиме знову, можливо з більшою силою. Проплата через Державну казначейську службу означатиме затримку від декількох годин – аж до місяців. Під час військових дій з інфекцією, не побоюся цього слова, це значно зменшує наші можливості”, – наголосив Рожин. І вказав, що перенесення рахунків до Держказначейства збільшить витрати лікарень на оплату праці та відповідну оргтехніку. 

Павло Пан, заступник директора з медичного обслуговування населення Вараського ЦПМСД, провів аналогію: як кожна сім’я заощаджує на великі покупки. так само роблять і комунальні заклади. 

“Тільки завдяки заощадженням ми у 2020 році забезпечили наших працівників засобами індивідуального захисту. А це далеко не копійки – ці всі засоби треба міняти щогодини! Тільки завдяки власним рахункам заклад мав змогу захистити співробітників!” – заявив Пан, прорезюмувавши: повернення до казначейства стане величезним кроком назад.