В Українському кризовому медіа-центрі відбулась публічна дискусія «Україна – Тайвань: вивчення досвіду протидії дезінформації», під час якої експерти з обох сторін обговорили результати досліджень і дійшли висновку, що об’єднання зусиль у протидії авторитарній пропаганді принесе більше користі в інформаційному захисті суспільства.
У зверненні до учасників дискусії генеральний директор Doublethink Lab Ву Мін-Хсуань (Ttcat) відмітив, що з початку повномасштабної війни в Україні потужну роль відіграє не лише російська, а і китайська пропаганда.
«Уряди авторитарних країн вчяться один в одного і допомагають. Нам як демократіям важливо активно працювати разом, щоб притягати до відповідальності тих, хто поширює ці наративи і протидіяти таким наративам», – наголосив він.
З результатами дослідження висвітлення в російському Телеграмі виборів у Тайвані, проведеного Doublethink Lab, ознайомив дослідник соціальної активності цієї організації Леві Бочантін.
Він окреслив кілька ключових наративів, які використовувались в цьому треку. Типовий наратив – американці проти китайців. США показували як провокатора, країну-агресора, яка усюди провокує війни, а перемогу однієї з партій висвітлювали як військову перемогу США.
Ще один наратив, на який звернув увагу спікер, ставив під сумнів демократичність виборів у Тайвані. Експерт також зазначив, що Росія фактично по своїй волі стає спільником китайської комуністичної партії та їхнього режиму.
«Тайвань показують як заручника між двома світовими силами. Що суверенітет є несправжнім. Що Китай або Америка тягне за ниточки, і ніхто навіть не говорить про те, що в нас є три тайванські партії, а не китайські чи американські», – сказав Леві Бочантін.
З його слів, Україну постійно використовують, щоб порівняти з Тайванем. І постійно наголошують, що США зіграли свою роль, щоб спровокувати конфлікт і в Україні і в Тайвані.
Інше дослідження представив співзасновник та керівник відділу експертизи Mantis Analytics Антон Тарасюк. Він розповів, що дослідники фокусувались на наративі американських біолабораторій в Україні, аналізували близько 100 тисяч елементів контенту у Телеграм, починаючи з лютого 2022 року, застосували штучний інтелект, щоб обрати 10 основних наративів, які обертались навколо цієї кампанії.
«У лютому – березні спостерігалась потужна активність кампанії. Пік припав на захоплення Маріуполя, тому що Росія тоді активно просувала цей наратив, пояснюючи ним те, що вони робили. Після того відбувся спад кампанії. Аналізуючи китайський інтернет, ми теж побачили цей наратив, але вже стосовно Тайваню», – поділився одним з висновків Антон Тарасюк.
Як зазначив законодавець, доцент Національного університету Тайбея та член правління Doublethink Lab Пума Шен, в інформаційному середовищі Тайваню багато дезінформації про Україну. Вона поширюється Китаєм, який разом з РФ вміють обрати поле бою.
«Ще вони впевнені, що зможуть нас знищити, оскільки ми одні і ні з ким не працюємо. Отже, громадянське суспільство має співпрацювати. Нажаль, немає офіційної платформи або ініціативи, яку уряд представив, щоб це можна було активізувати. Тому треба подумати, як запустити платформу на рівні громадянського суспільства. Необхідне відповідне фінансування, персонал, ресурси, інфраструктура», – підкреслив спікер.
У зв’язку з цим запрошений науковий співробітник Інституту досліджень національної оборони та безпеки, науковий співробітник MERICS Юрій Пойта визнав, що в українських громадських організаціях і аналітичних центрах є потенціал для допомоги Тайваню у боротьбі з китайською дезінформацією, і тайванські фактчекери з приводу цього вже звертались до українських колег.
«Україна не може фактично подолати виклик в інформаційній сфері. З іншого боку, це хороша новина. Вона нам показує те, як маємо діяти», – заявив доктор філософії, керівник Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру Володимир Солов’ян.
На його переконання, українці повинні співпрацювати з тими аналітичними центрами і громадянськими суспільствами Південно-Східної Азії, включаючи Тайвань, які розуміють, в чому полягає небезпека китайської пропаганди.
«Ми всі розуміємо, що пропаганда є глобальним викликом, і не є проблемою лише однієї країни чи регіону. Якщо не будемо боротися з китайською пропагандою, не зможемо побороти російську», – впевнений Володимир Солов’ян.
