Презентували дослідження щодо реалій тюремного життя політв’язнів в окупованому Криму та РФ

У прес-центрі Українського кризового медіа-центру презентували результати чергового аналітичного дослідження щодо реалій тюремного життя політв’язнів в окупованому Криму та РФ. Метою дослідження є висвітлення умов, у яких проживають полонені, та загроз, з якими вони зіткнулися. Дослідження проведене ГО «КримSOS» завдяки партнерським організаціям та представникам ЗМІ, які систематично збирають інформацію щодо грубих порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях. Це є важливим чинником у контексті провадження м’якої дипломатичної деокупації Кримського півострова.

За підрахунками КримSOS, на сьогодні 98 людей знаходяться в місцях несвободи в окупованому Криму в силу політичних обставин. Хтось був затриманий безпосередньо на території окупованого півострова, а хтось в Росії, але потім перевезений до Криму. Використання інструментів переслідування, тиску та контролю – звичайна практика для представників спецслужб Росії, яка загрожує не тільки соціальним правам політв’язнів, а й їхньому здоров’ю та життю. «Все почалося у будинку моїх батьків. Вони забігли в середину, одягли на мене кайдани, кинули на підлогу та почали бити, нічого не пояснюючи. Їхні дії повторювалися декілька разів. Найстрашніше, що все це чули та бачили мої батьки. Один із працівників ФСБ підкинув патрони під матрац у моїй кімнаті і додав, що при необхідності зможуть помістити у гараж танк і гранатомети. Вже в тонованому автомобілі вони ламали мені пальці рук, продовжували бити та погрожувати моєму брату і батькам. Я не знаю, якою повинна бути людина, щоб витримати усі ці катування», – згадав Ізмаїл Рамзанов, колишній політичний бранець, активіст та представник кримсько-татарського народу.  

Звільнений кримський політв’язень, Едем Бекіров, наголосив на умовах, в яких зараз утримуються бранці у Сімферопольському СІЗО №1. За його словами, будівля була побудована ще за часів Катерини ІІ, а останні ремонтні роботи проводилися після Наполеонівських війн. «На стінах пліснява і тече вода. Лише уявіть, яка там антисанітарія! Люди моляться Богу, щоб швидше закінчилися слухання їхніх справ і їм винесли вирок. Так, вони перейдуть у тюрми, де буде трішки краще», – сказав він. 

Едем Бекіров зазначив, що наразі політв’язні безсилі проти кремлівської машини репресій, проте висловив впевненість у майбутній перемозі українського та кримсько-татарського народів. «Ми вистояли у 1944 році, зможемо і зараз! Я ні на хвилину не сумніваюся у цьому. У нас немає іншої Батьківщини. Але потім вони будуть сидіти у цих камерах, з тими ж самими умовами. Навіть не буде їх шкода… Нам потрібно лише дві речі: вільний Крим та звільнення політв’язнів», – додав він.

Адвокат Еміль Курбедінов, який займається справами кримських полонених, повідомив про план протидій, що був розроблений разом з його колегами. «Нам важливо довести, що утримування у слідчому ізоляторі в таких умовах – це справжнє катування. По-перше, ми оскаржуємо будь-які дії стосовно наших підзахисних у всіх інстанціях. По-друге, висвітлюємо усі новини у ЗМІ, а також підключаємо рідних та близьких, щоб вони теж писали скарги. Найголовніша проблема, з якою ми боремося – захист здоров’я незаконно утримуваних бранців та наявність медикаментів», – наголосив він. 

Аналітик Євгеній Ярошенко, який входить до авторського складу дослідження стосовно тюремних реалій, окрім вищенаведених порушень, виокремив й інші. Серед них: переповненість камер, заборона зустрічі з рідними, обшуки у камерах (тобто втручання у приватне життя) та моріння голодом (у більшості випадків кримським-татарам подають свинину, що суперечить їхнім релігійним поглядам). Також він запропонував для людей, які б хотіли більше ознайомитися з умовами утримання політв’язнів, книгу Сервера Мустафаєва «Життя в камері під камерою».  

Таміла Ташева, заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, Юлія Черьомухіна, Представниця Гельсінської Спілки з Прав Людини (Польща) та Анастасія Донець, співавторка дослідження про тюремні реалії, розповіли про допомогу з боку міжнародної спільноти у звільненні полонених. На їхню думку, накладення санкцій представниками ЄС стосовно осіб, що грубо порушують права людини на тимчасово окупованій території Криму та в ОРДЛО, неминуче відображатимуться на економіці РФ та їхньому місці на міжнародній арені. «Крим не був, не є і не буде територією, яка входить до складу території Російської Федерації. РФ повинна належним чином гарантувати здоров’я і добробут ув’язнених, зокрема надавати їм медичну допомогу. Так вимагають міжнародні договори, які вона підписала добровільно. Окрім цього, незважаючи на ситуацію, що склалася із коронавірусною хворобою, держава-агресор повинна забезпечити альтернативні способи спілкування бранців з рідними», – сказала Юлія Черьомухіна.  

Повністю ознайомитися з дослідженням можна за посиланням.