Український кризовий медіа-центр продовжив цикл дискусій, присвячений російському гібридному впливу у різних регіонах світу. Особливістю цих зустрічей є безпосередня участь в них представників цих країн. Таке залучення гостей стало можливим завдяки проєкту «Unfold Ukraine to Global South», який УКМЦ реалізовує у співпраці та координації з Open Society Foundation за фінансування Міжнародного фонду «Відродження». Цього разу до експертної дискусії “Експансія Росії в Африці: гібридні методи та стратегічні цілі Кремля” запросили учасників прес-туру до України, а саме Сайку Джамме (Saikou Jammeh), Гамбія, Journalists for Justice (JFJ), Оуго Джексона Біко (Ougo Jackson Biko), Кенія, Nation/bikozulu.com, Орріна Сінгха (Orrin Singh), Південна Африка, Eyewitness News Ібекве та Ніколаса Леонарда (Ibekwe Nicholas Leonard), Нігерія, Premium Times of Nigeria.
На початку дискусії доктор філософії Володимир Солов’ян розповів, які основні пріоритети Росії для Африканської експансії визначила Група аналізу гібридних загроз УКМЦ, яку він очолює.
«Росія відходить від Заходу як традиційно регіону впливу і надає допомогу антизахідним рухам в Африці. Ми маємо фокусуватись на таких країнах як Малі і Буркіна-Фасо, де Росія намагається забезпечувати озброєння так і приватні військові компанії, і таким чином витісняти французький вплив у цих регіонах. Ще один момент – створення картинки так званої глобальної більшості. Москва намагається залучати африканські країни, щоб вони допомагали їм представляти російські ініціативи як ініціативи глобального півдня. Йде залучення країн у співпрацю з БРІКС так та іншими структурами, які Росія використовує для того, щоби послаблювати санкції і підтримувати свою економіку», – зазначив експерт.
Крім того, РФ намагається залучити африканські країни у свої так звані мирні ініціативи. Завдяки цьому вона прагне використати це, щоб легітимізувати свої умови, завершити війну на власних умовах.
Про те, які цілі переслідує Росія у військовій сфері, розказав директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.
«Якщо ви хочете спитати щось про російський вплив і російських військових, запитуйте українців, тому що ми живемо величезну кількість років поряд з росіянами, знаємо про них фактично все ми вже», – сказав він, звернувшись до учасників прес-туру.
Торкаючись теми приватних військових компаній, Михайло Самусь відмітив, що вони заборонені російським законодавством. Тим не менш, всі вони прив’язані до ФСБ чи військової розвідки, і тому це завжди державні структури.
Далі директор New Geopolitics Research Network роз’яснив український погляд на військову агресію з боку РФ.
«До цього моменту адміністрація Байдена активно нам допомагала, але, на жаль, в них немає стратегії щодо того, як досягти саме української перемоги. З нашої точки зору тут все просто: територіальна недоторканість, цілісність, суверенітет, наш кордони 1991 року, Росія має вивести все своє лайно з нашої території, включаючи. Також компенсації за всі нанесені збитки нашій державі, і притягнення до відповідальності воєнних злочинців. Як бачите, в нас позиція дуже чітка. Так ми маємо зупинити війну. На жаль, у росіян позиція протилежна. Путін видає ультиматум, що Україна має сказати «Ні» НАТО і віддалитися від Європейського Союзу. Але ж це наш намір стати частиною НАТО та Європейського союзу. Вони думають, що Україна має віддати свої території, які росіяни хочуть контролювати, і Крим в першу чергу. І звісно вплив на внутрішню ситуацію в Україні, мовна політика. В Москві хочуть, щоб ми будували своє життя за якимись радянськими лекалами, а це неприйнятно з для української сторони», – наголосив Михайло Самусь.
Кандидатка політичних наук, дослідниця-африканістка, представниця Фундації Global Ukraine Марта Олійник-Дьомочко охарактеризувала основні прийоми втручання РФ у політичні процеси в країнах Африки і сформулювала пропозиції щодо зниження цього впливу.
«Я бачу три основні напрямки, як можна цьому перешкодити. Перший – міжнародний. Це співпраця безпосередньо в рамках Африканського Союзу та інших організацій для забезпечення кібербезпеки, прозорості виборів, роботи спеціальних моніторингових місій. Другий момент – це робота з населенням африканських країн щодо медіа грамотності, розвитку критичного мислення в сприйнятті інформації. І тут навіть є простір для співпраці з українськими громадськими організаціями, які також займаються цим питанням. І третє – допомога медійникам щодо журналістських розслідувань і висвітлення правди. Звичайно, є африканські країни, де висвітлювати правду журналістам надзвичайно важко. Можливо якийсь нетворкінг, якась співпраця, обмін досвідом, спільні розслідування, щоб проливати світло і доносити до громадян правду про те, що робить безпосередньо Росія, які її справжні інтереси, і чого вона насправді хоче добитися серед від африканських країн», – запропонувала експертка.
