Українці хочуть того ж рівня життя, що у Європі. Але чи всі при цьому усвідомлюють, що шлях до цього лежить через тривалі і часто болючі реформи? Комусь потрібно роз’яснювати простим людям, навіщо проводиться децентралізація, якою має стати система охорони здоров’я, як навчитися контролювати чиновників. Саме це функцію на відміну від держави все більше беруть на себе журналісти. Особливо — місцеві. Їх знають в містах і селах. Їм довіряють. Вони здатні перекласти простою мовою сутність намірів, декларацій, законів, міжнародних угод.
До цього під час зустрічі з медійниками Кропивницького та Кіровоградської області, які завітали у прес-тур до столиці, закликала Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка Верховної Ради України ІХ скликання, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
“Європейська інтеграція, – пояснила вона, – дуже кропітка робота. Це не бульбашка, яку можна продати. Звісно, є такі речі як безвіз, які можна легко подати суспільству. Все інше складне, потребує роз’яснення. Ми не допрацьовуємо, коли не перекладаємо на простішу мову, не показуємо на конкретних прикладах, як це працює в Росії та Європі. Людям, які зосереджені на виживанні, досить тяжко використовувати критичне мислення, якого не вчили у школі. І тут багато що залежить від медіа”.
Зрозуміло, що багато питання стосувались безпосередньо євроінтеграційної політики України. Одне з них — чи вдалося зберегти ті темпи, які Україна демонструвала ще кілька років тому?
“Гасла збережені, – визнала парламентарка. – Дещо вдалося зробити. Зокрема, ми наближаємось до реальних перемовин з Європейським Союзом, які прописані в Угоді про асоціацію стосовно долучення України до Угоди про визнання відповідності промислових товарів. Спрощено ми називаємо це “промисловий безвіз”. Він дозволить Україні зберегти позитивну динаміку 2016-19 років, коли обсяг експорту у країни ЄС від загалу склав 42 %”.
Ще одним позитивним кроком на шляху євроінтеграції Климпуш-Цинцадзе назвала прийнятий у грудні законопроект про внутрішній водний транспорт. Для нас це можливість здешевити перевезення, зняти завантаження з автомобільних доріг.
Втім голова парламентського комітету зазначила, що з 2019 року робота за деякими напрямками згорнута. Так, реформа державного управління, про пряму фінансову підтримку якої раніше вдалося домовитись з європейськими інституціями, під приводом пандемії фактично зупинилася. Внаслідок цього вже 70 кадрових призначень відбулися без конкурсу. Це ніщо інше як намір законсервувати діючу систему.
Журналістів цікавило, наскільки прийнятий закон про народовладдя через всеукраїнський референдум відповідає нормам європейської демократії. Багато хто називає цей документ суперечливим. Панні Іванна з цим погодилась, зазначивши, що дійсно існують певні ризики, адже відсутність чітко визначеного балансу повноважень центру може призвести до шкідливих ініціатив регіонів. Тим більше, що думками людей можуть зманіпулювати.
“Коли твоє медійне поле є настільки заангажованим,розділеним між олігархами, і коли у ньому працює така кількість відверто кремлівських медіа, які можуть формувати точку зору, то існує додатковий ризик того, що будь-які питання, що виносяться на референдум, можуть бути зманіпульованими”, – зазначила пані Іванна.
“Диявол криється у деталях, – додала вона. Допоки в конституції чітко не визначений баланс повноважень центру, можливі шкідливі ініціативи регіонів, і це дає певний ризик. Так можна дійти до федералізації країни. А це один з тих інтересів, які переслідує Російська Федерація”. Парламентарка впевнена, що повинні бути серйозні запобіжники – які питання можна виносити на референдум, а які заборонено.
“Є чимало підводних каменів. Нас переконують, що в цьому законі написано, що не можуть на референдум виноситись питання територіальної цілісності України, і одночасно у переліку питань, які можуть виноситись на референдум, написано: зміна території України. Це важко пояснити” – вважає Климпуш-Цинцадзе.
