Макрофінансова стабілізація. Україна домовилась із комітетом кредиторів про реструктуризацію та списання частини боргу. Зокрема, списуються $3,8 млрд. боргів із $19,3 млрд. Решта – $15,5 млрд. сплачуватиметься лише починаючи з 2019 року до 2027 року. Відсоткова ставка за обслуговування боргу склала 7,75%, що лише на 0,55% вище за поточну ціну обслуговування. Таким чином, Україна не тільки не допустила дефолту, а й ще домовилась про реструктуризацію за доволі вигідними умовами. Майже одночасно з цією подією Світовий банк виділив ще $500 млн. на реалізацію реформ в Україні (в рамках пакету фінансової підтримки, що передбачає надання Україні впродовж 2015 року $2 млрд.). Підтримку Україні висловило і керівництво Міжнародного валютного фонду. Тож за такої підтримки світових фінансових інституцій інвесторам надіслано чіткий позитивний сигнал.
Урегулювання питання обслуговування державного боргу дозволяє Україні продовжити реалізацію політики з макрофінансової стабілізації, результатом якої має стати досягнення стабільності державних фінансів у середньо- та довгостроковій перспективі. Домовленість з кредиторами є більш ніж своєчасною, оскільки саме зараз активізується робота з підготовки державного бюджету на 2016 рік, а також податкової реформи.
«У плюс» Україні, крім зовнішніх, грають і внутрішні чинники. Високий урожай зернових (станом на 25 серпня намолочено 37 млн. тонн зерна, що майже на 2 млн. тонн більше за минулорічний показник), різко сповільнив падіння індексу виробництва базових галузей завдяки зростанню обсягів виробництва у сільському господарстві – з 17,6% у річному вимірі у червні до 8,7% у липні. Це дало підставу Національному Банку знизити облікову ставку з 28 серпня 2015 року з 30% до 27%. В умовах війни, що відбувається на сході країни, та економічної кризи, це безпрецедентний крок, до якого НБУ вдався вперше з серпня 2013 року.
Реформа правоохоронних органів. Успішний досвід реформування патрульної служби у Києві перенесений на Одесу та Львів. 400 поліцейських в Одесі та 400 – у Львові привселюдно склали присягу минулого тижня. Вимоги до майбутніх патрульних були аналогічні до тих, що висувалися пошукачам до столичної поліції. Конкурс склав понад 20 осіб на місце. 80% кандидатів мають вищу освіту, середній вік – близько 30 років. Нова поліція має продемонструвати нову якість взаємин між громадянином та державою, побудовану на взаємоповазі, прозорості та відсутності корупції. Реальні приклади ефективної реформи стануть запорукою того, що Закон «Про Національну поліцію», який набуде чинності 7 листопада, буде реалізований у масштабах всієї країни.
Антикорупційна реформа. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відібрало перших 70 детективів. Загалом документи надійшли від 2 700 претендентів. Відібрані особи пройдуть навчання. Разом із тим належне функціонування НАБУ потребує обрання спеціального антикорупційного прокурора. Це наступний крок у формуванні антикорупційних правоохоронних органів.
5 вересня стартує перший етап (тестування на знання законодавчої бази) конкурсу для кандидатів на посади у місцевих прокуратурах. У липні ГПУ почала прийом документів на посади керівників місцевих прокуратур у Києві, Львові, Одесі, Харкові та Дніпропетровську. Загалом, за результатами конкурсу, планують набрати 700 прокурорів на місцях.
Також 19 серпня 2015 року Вища Кваліфікаційна комісія суддів України оновила порядок і методологію кваліфікаційного оцінювання судді та направила їх до Ради Суддів України. Ці документи є основою для переатестації українських суддів.
Децентралізація. Напередодні голосування у Верховній Раді щодо внесення змін до Конституції України у частині децентралізації, ініціатори реформи надають чіткий сигнал про незворотність започаткованих змін. Проект закону «Про префектів», який, фактично запроваджує інструмент втілення згаданих змін до Конституції, тобто технічно забезпечує перехід центральної влади від управління до контролю й нагляду, обговорений і підтриманий цільовою командою реформ. Ближчим часом він буде внесений до парламенту.
Запровадження інституту префектів слід розглядати не тільки у контексті децентралізації, а й як складову реформи державної служби, результатом якої мають стати принципово нові підходи у відборі до кадрового складу органів влади. Тому ефективно запрацювати цей закон (після ухвалення), зможе лише за умови ухвалення нових редакцій законів «Про державну службу» та «Про центральні органи виконавчої влади». Ці документи вже у парламенті і визначені як першочергові для ухвалення. Їхнє ухвалення також важливе у контексті роботи над державним бюджетом на 2016 рік.
Тим часом, фінансова децентралізація, запроваджена у 2014 році, попри побоювання скептиків, таки має позитивні наслідки. Податок на нерухомість, який, зазвичай, у розвинених економіках є одним із ключових джерел поповнення місцевих бюджетів, аналогічним чином почав працювати й в Україні: фактичні надходження до місцевих бюджетів від податку на нерухомість за січень-червень 2015 року складали 455,5 млн. грн. проти запланованих на рівні 226,6 млн. грн. Тобто вдвічі більше. Загалом більша фінансова спроможність громад є наріжним каменем не лише реформи у сфері децентралізації, але і податкової реформи.
Відкритість влади. Прозорість і відкритість влади – одна з ключових вимог суспільства, – набувають конкретних обрисів. В Україні запрацював Національний портал відкритих даних http://data.gov.ua, завдяки якому будь-який громадянин зможе запропонувати відкриття тих, чи інших наборів державних відомостей. Таким чином, ці дані ставитимуть публічними для широкого загалу. Відповідні запити Кабмін розглядатиме на своїх засіданнях щомісяця й затверджуватиме перелік даних обов’язкових до оприлюднення у відкритій формі.
Впродовж серпня всі центральні органи виконавчої влади внесли пропозиції щодо наборів даних та реєстрів, які будуть відкриті у першу чергу. Одними з перших прозвітувало Міністерство інфраструктури, яке на своєму офіційному сайті вже оприлюднило робочий варіант бази контрактів закупівель підприємств, що знаходяться в управлінні Міністерства з початку 2012 по перший квартал 2015 року.
Дерегуляція. Вперше за часів незалежності Україна визначила правила розробки родовищ нафти та газу. Відповідний наказ затвердило Міністерство екології та природних ресурсів України. Ці правила проходять останні погодження у решті міністерств й ближчим часом буде зареєстрований у Міністерстві юстиції України.
Поява правил розробки родовищ нафту та газу – це чіткий сигнал інвесторам про готовність держави до цивілізованих взаєминах, побудованих на існуванні чітких правил гри, єдиних для всіх учасників ринку. Відсутність таких підходів відлякувала інвесторів, відтак не сприяла розвитку конкуренції.
Реформа аграрного сектору. Гарний врожай створює позитивний настрій в економіці. Розвиток сільського господарства потребує довгострокової стратегії для всіх учасників ринку і для держави. Міністерство аграрної політики розробило таку стратегію, яка охоплює не лише законодавчі заходи але і закладає пріоритети бюджетної політики у сфері сільського господарства, організаційні та інші адміністративні заходи.
