Дайджест реформ 9.04-15.04.2016: Над прірвою

Прес-центр УКМЦ

Макрофінансова стабілізація

Політична криза в Україні увійшла у нову фазу – зміни уряду. Арсеній Яценюк пішов із посади прем’єр-міністра, яку обійняв уже екс-спікер парламенту Володимир Гройсман. Верховна Рада також проголосувала за оновлений склад Кабінету міністрів. Натомість говорити про вирішення політичної кризи в країні зарано. Скоріше, це спроба перевести подих. Про що свідчить низка фактів: щонайменше, вакантна посада очільника Міністерства охорони здоров’я, по якій політикуму не вдалось домовитися, характер перемовин навколо ключових посад в уряді й контраверсійність постатей низки міністрів – через їхнє минуле й імовірні зв’язки з фінансово-промисловими групами.  Крім того, не вирішеним залишається питання призначення нового Генерального прокурора.

Вимога суспільства про технократичність підходу у формуванні уряду не виконана. Проте не можна не відмітити, що процес його формування був найпублічнішим в історії країни: потенційні кандидати персонально публічно коментували хід перемовин. Також позитивом є й той факт, що народні депутати, які поповнили лави Кабміну, оперативно склали свої повноваження в парламенті. Чи варто говорити про більшу ефективність роботи нового Кабміну в цьому контексті ? Поки зарано робити такі висновки, оскільки будь-які ініціативи будь-якого уряду неможливі без підтримки з боку парламенту. А останній поки що не демонструє суттєвої лояльності до нових урядовців: програму дій нового уряду, яка є захистом від відставки на 12 місяців, народні депутати підтримали лише з четвертої спроби.

Тим часом міжнародні донори в особі віце-президента Джо Байдена нагадали керівництву України про необхідність швидкого просування реформ. А слідкувати за цим, схоже, буде Іван Міклош, екс-міністр економіки Словаччини, який очолить групу радників із реформування.

На порядку денному у новопризначеного уряду – відновлення перемовин із МВФ й підготовка плану дій із імплементації домовленостей із Фондом. Екс-міністр фінансів Наталія Яресько залишила для цього міцне підґрунтя. Символічно також, що за два дні до її відставки Україна отримала від Європейського інвестиційного банку кредит у розмірі 400 млн євро на підтримку реального сектору економіки України та розвитку малого і середнього бізнесу.

Кадрове оновлення

Риба, як відомо, гниє з голови, тому, аби цей процес не розповсюдився на решту «тіла» державного сектору, голову потроху змінюють. І роблять це у відкритий спосіб. Державні гіганти – такі як «Укрпошта», «Електротяжмаш» та «Укрзалізниця» можуть очолити нові прогресивні керівники, яких обрали за конкурсом. Приміром, на посаду очільника «Укрзалізниці» пропонують поляка Войцеха Бальчуна, який має значний досвід в управлінні польським бізнесом, а також польською залізницею PKP Cargo. Аналогічні історії успіху можуть «спіткати» й решту гігантів. Тож справа за малим – схвальним рішенням Кабміну.

Відкритість влади

Коли з’являється світло, зникає темрява. Чим більше даних про державу є відкритими, тим менше можливостей для корупції. Єдиний портал використання публічних коштів Є-Дата, який дозволяє в режимі реального часу відслідковувати, куди і в якому обсязі спрямовуються кошти платників податків, став зручнішим у використанні. Тож пересічним громадянам спростили можливості з контролю над державою. Далі – буде, бо відкриті дані є підґрунтям для появи безлічі спеціалізованих додатків, й стимулюватимуть розвиток електронної демократії. Щоправда, за прем’єріадою у парламенту не дійшли руки розглянути проект Закону «Про електронні довірчі послуги», який має запровадити європейські стандарти в частині надання електронних послуг (запровадження MobilID и BankID), які значно спростять отримання громадянами послуг від держави.

Тим не менше, професійна спільнота координує зусилля й запускає нові проекти, покликані реалізувати цю мету.

Тим часом нові кадри, що поповнили лави державної служби після Революції Гідності, попри супротив системи намагаються удосконалювати сервіси, які вже надає держава своїм громадянам. Пілотний проект – «Он-лайн будинок юстиції» –  запустило Міністерство юстиції України. Наразі він дозволяє оформити запит на отримання актів цивільного стану та відновити загублені документи. Згодом сервіс поповнять ще 15 позиціями.

Реформа охорони здоров’я

Зміна підходів до закупівлі медичних препаратів коштом державного бюджету, ключовою складовою яких стала повна передача цього процесу до міжнародних організацій, дається взнаки. Україна щойно отримала від ЮНІСЕФ 277 тис доз вакцини від кору, краснухи та паротиту на суму понад  1 млн дол США. Наступна партія вакцини надійде до кінця 2016 року. Цей обсяг достатній для імунізації 1 млн дітей.

Забезпечення вакцинами для України є проблемним питанням – як через внутрішні причини (судові й бюрократичні процеси), так і зовнішні (переважання у світі попиту на вакцини над їхньою пропозицією). Відтак, новина про надходження вакцин має розрядити соціальну напругу. З іншого боку, закупівлі за новою прозорою схемою економлять державному бюджету мільйонні кошти.

Реформа державних закупівель

Дива трапляються: Донецька область прискорено переходить на систему електронних державних закупівель ProZorro в повному обсязі, фактично «заднім» числом – із моменту вступу в силу Закону «Про публічні закупівлі» (з 1 квітня 2016 року). Це сталося завдяки ухваленню відповідного Закону. Це означає, що, на відміну від решти країни, де наразі через ProZorro здійснюють свої закупівлі в обов’язковому порядку лише центральні органи виконавчої влади, в Донецькій області системою користуватимуться вже абсолютно всі структури, які витрачають кошти державного та місцевих бюджетів. Тоді як на решті території країни така доля спіткає розпорядників лише 1 серпня 2016 року.

Реформа енергетики

Довіра між громадянами й державою починається з банальних речей. Наприклад, із прозорих й зрозумілих тарифів на житлово-комунальні послуги. Парламент зробив перший крок до цього, ухваливши в першому читанні проект Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». До другого читання документ мають допрацювати, аби ідея появи незалежного від промислово-фінансових груп й прозорого органу з регулювання тарифів, нарешті реалізувалась в Україні. Запровадження такого незалежного регулятору є однією з вимог Угоду про Асоціацію між Україною і ЄС.