У Маріуполі з’явилися 6 книжкових «шпаківень» – дитячих міні-бібліотек у публічному просторі. Цей проект реалізувала Центральна дитяча бібліотека Маріуполя у рамках всеукраїнської акції «Додай читання». Про мету проекту і про життя маріупольських бібліотек розповіла Галина Мотрук, головний бібліотекар Центральної дитячої бібліотеки ім. Горького міста Маріуполя, під час скайп-включення в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту «Речник мирного життя», що здійснюється за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
Одна «шпаківня» знаходиться у «Школі майбутніх мам», ще 5 – на території дитячої поліклініки, а також неврологічного і травматологічного відділення дитячої лікарні. «Часто, сидячи у черзі на прийом, дитина «сидить» у гаджеті, або просто нудиться. Тепер діти і мами, які сидять у черзі на прийом або знаходяться на стаціонарному лікуванні, можуть взяти книжки почитати, або взяти додому і потім принести назад. Тепер читання стало для них ще більш доступним», – розповіла Галина Мотрук.
«Книжковий фонд» міні-бібліотек – книжки і журнали на різні теми для дітей молодшого віку та батьків. «Ми намагаємося, щоб у шпаківнях російських та українських книжок було 50/50. Читаючи, легше вивчити мову», – пояснила Галина Мотрук.
«Шпаківні» встановили за грантові кошти
Кошти на створення міні-бібліотек виграли у рамках міні-гранту: бібліотекарі взяли участь у тренінгу «Активні громадяни» від Британської Ради, де навчилися писати проекти, написали свій – і виграли.
Над оформленням «шпаківень» працювали маріупольські художники, розписавши їх у петриківському стилі. «Одну шпаківню розмалювали наші маленькі читачі – своїми долоньками. Вони страшенно тішилися, коли дізналися, що вона стоятиме у дитячій лікарні», – зазначила Галина Мотрук.
Відкривали кожну нову бібліотеку із невеличким святом – бібліотекарі одяглися різними літературними героями, загадували дітям загадки, проводили вікторини. «Погравшись із персонажами, діти побігли до книг і просили нас почитати їм. Це було просто чудово», – згадує вона.
Галина Мотрук розповіла, що «шпаківні» моніторитимуть раз на 2 тижні. «Ми будемо перевіряти, у якому вони стані і скільки там книжок. Якщо будемо бачити, що багато книжок розібрали і наповненість вже недостатня – будемо поповнювати», – зазначила вона.
Книжковий фонд поповнюватимуть завдяки благодійній акції
Оскільки у проект не закладали значних коштів на самі книги, бібліотекарі запустили благодійну акцію – заклик до батьків і дітей приносити книжки, які вони хочуть подарувати, або які їм вже не потрібні вдома. Відповідні оголошення розмістили у соцмережах та міській пресі. «До цієї акції долучилися 9 бібліотек Маріуполя. Так і поповнюємо фонди», – зазначила Галина Мотрук.
У самих бібліотеках книжок достатньо, але дитячої літератури українською мовою не завжди вистачає. «Ми підтримуємо зв’язок із українськими видавництвами. Вони нам допомагають , інколи просто дарують книжки», – розповіла Галина Мотрук. Крім того, майже у кожній бібліотеці є свої меценати.
Бібліотека перетворилися на культурно-виховні центр
Галина Мотрук розповіла, що залом бібліотеки живуть дуже активним життям. За її словами, із «місця для читання» вони перетворилися на локальні культурно-виховні центри: тут проводять позакласні заходи для школярів, ставлять вистави за сюжетами казок, різноманітні майстер-класи. Бувають також зустрічі із письменниками, щоправда, рідко. Останньою гучною подією був приїзд Ірен Роздобудько.
Зі школами існує постійна координація: вчителям і керівництву шкіл повідомляють про усі заплановані заходи, а вже вони передають інформацію дітям. «Діти приходять як цілими класами, так і самі», – зазначила пані Мотрук. За місяць через бібліотеку проходить більше тисячі відвідувачів.
Галина Мотрук зазначила, що важлива частина роботи бібліотекаря – зацікавити дитину читанням, та порадити батькам, у якій формі це найкраще робити. За її словами, дуже важливо, щоб дитина сама обрала собі книжку, яка її цікавить. Сприяють також яскраві ілюстрації, які допомагають уявити героїв і події. Але найважливіше – особистий приклад батьків і перетворення читання на сімейну традицію. «Головне – читайте їм. Навіть 5 хвилин перед сном мають дуже велике значення. […] Головне – не нав’язувати: рекомендувати – можна, заставляти – у жодному разі», – наголосила Галина Мотрук.
