Україна має визначитися, що відбувається на Донбасі: антитерористична операція чи ці території є окупованими, і назвати зовнішню агресію «певним конструктивним терміном». Доцільним є поєднати в одному законі Крим та окремі райони Донецької та Луганської області (ОРДЛО). Але якщо з півостровом окупація є очевидною з точки зору міжнародного права, то з ОРДЛО все набагато складніше. Втім це не знімає з України обов’язку чітко артикулювати свою позицію та нарешті виробити єдину державну політику. Ці питання під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі обговорювали народні депутати та експерти. «Заяви про агресію та окуповані території не узгоджуються з концепцією про антитерористичну операцію. Це було очевидно давно, але ми живемо з цією концепцією вже три роки. Є загроза, що ця подвійна позиція може завадити нам домогтися правди у міжнародних інституціях: з одного боку агресія, з іншого – позов до Міжнародного суду щодо Конвенції про фінансування тероризму», – вважає Микола Гнатовський, експерт з міжнародного права. На його думку, в Україні має бути єдиний центр прийняття рішень, без цього усі зусилля приречені на катастрофу.
Альтернативний законопроект
Таку консолідацію може забезпечити закон, який би об’єднував Донбас та Крим як окуповані території. «Ми пропонуємо об’єднати питання Криму та Донбасу як окупованих територій. З точки зору України, ці території – є однаково недоступними для її державних органів. Вони є однаково окупованими з точки зору держави Україна. […] У судах ми доведемо, що ці території є окупованими, але це не означає, що у нашому правовому полі ми не маємо зараз це визначити», – пояснив народний депутат Мустафа Найєм. Так, законопроект встановлює дати початку окупації – 20 лютого для Криму та 7 квітня для Донбасу – та урегульовує питання захисту прав людини та спрощує процедуру перетину блокпостів на лінії розмежування. Мортен Енберг, голова офісу Ради Європи в Україні, нагадав, що у Резолюція РЄ закликає Україну зробити усе можливе, аби полегшити долю людей, на тимчасово окупованих територіях. «Це включає доступ до пенсій, судочинства, постачання води тощо. Будь-який закон має уникати ізоляції територій», – наголосив він.
Права людини на окупованих територій
Не дивлячись на те, що території визначаються, як окуповані, за Україною залишаються «позитивні зобов’язання» щодо захисту прав своїх громадян у цих районах. «За всі права людини на цих територіях відповідальна РФ як держава окупант. Натомість Україна робить все можливе, щоб виконати свої позитивні зобов’язання, щоб забезпечити своїх громадян і правом на освіту, і пенсійним забезпеченням тощо», – пояснив Мустафа Найєм. «В України є зобов’язання щодо своїх громадян. Будь-які спроби виключити їх з процесу чи порушити їхні права – це постріл самих у себе», – підкреслив пан Гнатовський. Збереження контактів з мешканцями тимчасово окупованих територій також сприятиме їхній майбутній реінтеграції. Саме тому критично важливо не вводити додаткових обмежень, режиму міжнародного кордону, під час перетину лінії розмежування. «Саме людські зв’язки зможуть у майбутньому відновити та реінтегрувати ті території, які сьогодні знаходяться поза контролем України. Збереження цих зав’язків є гарантом майбутнього миру. […] Якщо виїжджати можна буде лише за закордонними паспортами, населення на непідконтрольній уряду України території не зможе скористатися такою можливістю, а відповідно і своїми правами», – пояснила Лідія Кузьменко, радник з правових питань Агентства ООН з питань біженців.
Крим
Процес законодавчого врегулювання усіх дотичних до Криму питань іде дуже кволо. Продовжує діяти закон про вільну економічну зону, що ускладнює взаємодію мешканців півострова та решти України. У той же час в РФ з 2014 року активно йшла робота по налагодженню зав’язків. «Чинні закони створюють масу [бюрократичних] проблем. З ними зіштовхуються тисячі людей. […] Нам потрібно підтримувати зв’язки, створити усі мови, щоб діти могли приїжджати на вільну територію України та підтримувати контакт з однолітками, вчитися на території материкової України. РФ виділяє десятки тисяч місць у російських вишах. У нас з цим дуже кволо», – вважає Ескандер Барієв, член Меджлісу. «Дуже важливо подавати сигнали мешканцям окупованих територій, що це – наші громадяни, і ми про них не забули. Маємо артикулювати, що Україна несе позитивні зобов’язання, особливо у рамках розслідувань злочинів проти людяності», – додала Таміла Ташева, засновник та координатор громадської ініціативи «Крим СОС».
Торгівля з Донбасом
Запропонований законопроект не встановлює, чим саме можна торгувати з тимчасово окупованими територіями, а чим – ні. «Усвідомлюючи усі позитивні зобов’язання України, неприпустимим є торгівля з окупованими територіями на державному рівні. Окрім, звичайно, постачання предметів першої необхідності туди. Не звідти, а туди», – підкреслив народний депутат Сергій Власенко.
На думку народного депутата Антона Геращенка, Україна має вибрати, або повністю заблокувати ці території та чекати поки змінитися геополітична ситуація, або домовлятися. «Другий шлях передбачає поступки з боку України. Будь-які поступки можуть бути використані у якості дестабілізації у середині країни та послаблювати нашу державу. Політичні лідери мають прийти до консенсусу та взяти відповідальність за рішення, у тому числі, за непопулярні», – вважає він.
