Фонд ІЗОЛЯЦІЯ оголошує голосування за ідею тимчасової мистецької інтервенції на місці колишнього пам’ятника Леніну у Києві у рамках проекту «Суспільна угода». На конкурс надійшло 37 заявок із 18 країн світу – Європи, Америки, навіть Сінгапуру і Монголії. Серед фіналістів, обраних міжнародним журі – 4 проекти, проголосувати за які може кожен охочий. Голосування відкрите з 3 по 9 квітня 2017. «Зараз у нас вже є лідер. Не казатиму, хто це, щоб не збивати процес голосування, – зазначив Олександр Виноградов, менеджер з комунікацій Фонду ІЗОЛЯЦІЯ. – Проект, який виграє, з’явиться на місці пам’ятника Леніну з 3 по 17 травня». Проект вже погодили із департаментом культури КМДА, необхідно буде погоджувати лише технічні специфікації проекту-переможця.
Основна мета інсталяції – продовжити суспільну дискусію навколо декомунізації, переосмислення спадщини радянської доби. «Формально процес декомунізації завершився, але продовжується певна соціальна напруга і конфлікти на цьому тлі. Цей проект важливий не тільки для громадян, у яких є дуже різне бачення цього питання, а й для чиновників і тих, хто керує процесами створення комеморативних об’єктів у публічному просторі», – зазначила Євгенія Моляр, член міжнародного журі проекту Суспільна угода 2017, мистецтвознавець, критик, член Художньої секції архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування й архітектури КМДА.
Перший проект «De Pedestal» – з Італії, від художнього дуету Afterall, брата і сестри Енцо та Сильвії Еспозіто. Вони у своїй інсталяції сфокусувалися на символічному потенціалі постаменту, який залишився після Леніна. Дерев’яна конструкція на кшталт клітки, що повторює форму порожнього постаменту, розміщується горизонтально позаду постаменту, символізуючи повалення ідола.
Другий проект – сербської художниці Мілєни Вучковіч «Мені потрібен герой». На порожньому постаменті пропонується встановити потужний прожектор. Він обертатиметься і висвітлюватиме об’єкти навколо, символічно зображаючи пошук нового героя замість героя минулого. Художниця підкреслює відсутність простих та чітких рішень і необхідність бачити речі в іншому світлі. Цей проект перегукується із інсталяцією Синтії Гутьєррес. «Тут можна відзначити і певну комічність цього процесу – пошуку нового героя, тому що є питання, навіщо нам шукати нових героїв саме для цього місця, чи потрібно там встановлювати чергового ідола», – зазначила Євгенія Моляр.
Третій проект – «Ритуал природи» від Іси Каррільйо із Мексики. Порожній п’єдестал пропонується покрити горщиками з розмарином, щоб перетворити його на антидепресант і цілителя ран. За її задумом, це символізуватиме спробу самосцілення порожнього постаменту. Додаткова частина проекту – відкриті для громадськості регулярні медитації shamata (на основі дихальних практик).
Четвертий проект – українського митця Микити Шаленого «Героїв не існує». Він пропонує з обох боків постаменту встановити два ряди книжкових полиць з невеличкими дошками. Кожен зможе намалювати або записати на дошці те, що він/вона хотіли би забути, за допомогою крейди, що важливо пам’ятати – за допомогою вугілля. Дошки з записами збиратимуться на поличках як своєрідний архів думок та бажань мешканців міста. Девіз інсталяції – «проти ідолів, проти ідеології, за інформацію, історію, за пам’ять і знання». За словами Євгенії Моляр, це нагода критично проаналізувати спадщину радянської доби, тому що засудження злочинів тоталітаризму не означає автоматичного заперечення багатьох позитивних зрушень, досягнень митців, вчених цієї доби, як і навпаки.
Це буде вже третя інсталяція на місці пам’ятника Леніну. Протягом 2016 року там були тимчасові інсталяції мексиканської мисткині Синтії Ґутьєррес «Населяючи Тіні» та іранського художника Махмуда Макші «Безкінечне святкування». Наступну інсталяцію планують восени. «Ми хотіли б розширити географію і створити подібні проекти ще десь. Ми думали про Дніпро, про Одесу, але поки що це потенційні проекти», – зазначив Олександр Виноградов.
