У серпні-жовтні репресії проти кримських татар в тимчасово окупованому РФ Криму посилилися. Російські суди нещодавно винесли суворі вироки політв’язням, справи яких тягнуться вже давно – Ахтема Чийгозу, Миколі Семені, Ільмі Умерову. Рената Параламова, до якого 13 вересня прийшли з обшуками, вивезли у невстановлене місце, і після доби побоїв і катувань покинули на автовокзалі Сімферополя.«Буквально вчора на будинки кримських татар організували облави і обшуки. У підсумку затримали 6 осіб, їх звинувачують в участі у Хізб-ут-Тахрір. Цього ж дня затримали близько 10 осіб, які намагалися фіксувати обшуки і затримання на відео. Їх доставили у Бахчисарайське РОВД, склали адмінпротоколи і виписали 10-15 тисяч рублів штрафу», – розповів Еміль Курбедінов, правозахисник, адвокат Ільмі Умерова, Миколи Семени, фігурантів справ «Хізб ут-Тахрір» і «кримських диверсантів», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Люди, яких затримали вчора – активісти, які допомагали родинам політв’язнів, висвітлювали цю проблематику, робили стріми.
Правозахисники наголосили, що йдеться про системний тиск на кримськотатарських активістів з боку окупаційної влади. Дамір Мінадіров, активіст ГО «Правозахисний рух Криму», особисто мав такий досвід на початку минулого року. «Ми помічали, що на нас тиснуть, за нами стежать, прослуховують телефони. І ось 11 лютого [2016 року] до нас прийшли додому, звинуватили у тероризмі, шукали зброю, заборонені предмети і літературу. Нічого, звісно, не знайшли. Відвезли в управління ФСБ Ялти. Звісно, те, що відбулося зі мною, не порівняти з катуваннями Рената Параламова, але було одягання пакету на голову, удушення, невеликі спроби побиття, психологічного тиску. Усе зводилося до того, щоб змусити давати неправдиві свідчення проти людей, які соціально активні, чисті перед законом, але неугодні російській владі. Після цього я переїхав сюди і вирішив зайнятися правозахисною діяльністю, щоб такі факти висвітлювалися і набували широкого розголосу», – розповів він свою історію.
На думку Еміля Курбедінова, нова хвиля репресій – це реакція РФ на резолюцію Європарламенту і резолюцію ООН. «Російська влада намагається знайти кримських татар, яких можна під тиском змусити підписати якісь папери, у яких вони визнають себе винними, і потім показувати ці папери світовій спільноті як доказ, що вони борються не з кримськотатарськими і українськими активістами, а тими, хто визнали себе екстремістами», – пояснив він.
«Росія знайшла дуже зручний спосіб назначати «терористами» за рішенням суду; терористичною вважається організація, яку такою назначив суд, а не за фактом скоєних злочинів. Усім відомо, що таке тероризм – це насильство і злочини проти людей з певними політичними цілями. У даному випадку Росія назначила злочинцями-терористами мирних громадян, і тепер вдається до насильства і беззаконня щодо них саме з політичною метою», – наголосив Еміль Курбедінов. – Як схарактеризувати діяльність, якщо це викрадення людей, незаконні арешти, обшуки, тортури і так далі? То хто ж насправді «терористи»?».
Але, зазначає Еміль Курбедінов, попри цей тиск кримськотатарська спільнота і всі інакомислячі громадяни у Криму, навпаки, консолідують зусилля. Вчора під будівлею суду, де приймали рішення щодо затриманих, для підтримки зібралися до 300 осіб.
Правозахисник Енвер Кадиров закликав українську владу офіційно визнати статус політв’язнів і їхніх родичів, щоб було зрозуміло, які права вони мають і на яку допомогу можуть розраховувати, а також – озвучити офіційну позицію щодо списку організацій, які Верховний Суд РФ визнав «терористичними». «Експерти мають сказати своє слово щодо цього списку і Україна повинна зайняти чітку позицію щодо того, чи визнає вона цей список, чи визнає виправданим цю підставу для переслідування», – пояснив він. Еміль Курбедінов закликав також створити майданчик для переговорів щодо репресій у Криму. «Правозахисники, які працюють на материковій частині України і в Криму, розповідають, що відбувається, але немає єдиного майданчика, де люди могли б зустрічатися, обговорювати цю тему, робити якісь висновки, щоб ця робота була більш ефективною. Потрібно, щоб такий майданчик з’явився, і щоб туди увійшли люди, які мають важелі впливу і можуть приймати певні рішення. Це дуже допомогло б нашій роботі як у Криму, так і за його межами», – зазначив він.
