Ситуація із призначенням кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України від Верховної Ради викликає серйозну стурбованість. Зокрема, є зауваження прозорості і справедливості відбору кандидатів, а також самої процедури відбору, яка не забезпечує належної перевірки професійних і морально-психологічних якостей кандидатів та уможливлює призначення суддями Конституційного Суду політично заангажованих кандидатів. На цьому наголосили експерти Реанімаційного пакету реформ, Центру політико-правових реформ та народні депутати під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«На сьогодні, на жаль, ми не бачимо чесного прозорого відбору на конкурсній основі, який ми обговорювали і на Конституційній комісії, коли вносили відповідні зміни до законодавства, і коли напрацьовували відповідну редакцію проекту закону про Конституційний суд [… ]. Закон про КСУ, який був внесений членами Комітету з правової політики і правосуддя, дозволяє робити політичні призначення замість професійних», – заявила народний депутат Вікторія Пташник.
Із 5 вакансій, які на даний момент є у КСУ, 2 мають заповнюватися через голосування у Верховній Раді. Свої кандидатури на участь у конкурсі подали 7 учасників. Із них Комітет з питань правової політики та правосуддя не допустив до участі трьох – тих, які подавалися на участь у конкурсі особисто, незалежно від фракцій. Це – результат правової колізії між встановленим порядком конкурсного відбору на посади суддів КСУ, самим законом про Конституційний суд і перехідними положеннями закону про Конституційний Суд, пояснив Вадим Міський, керівник адвокаційного напрямку Реанімаційного пакету реформ. У самому законі зазначено, що кандидат на посаду судді Конституційного Суду має бути політично нейтральним. Водночас, у перехідних положеннях йдеться, що Верховна Рада добирає суддів за своєю квотою за процедурою, встановленою регламентом Верховної Ради. «Регламент не має нічого спільного з законом про Конституційний Суд. Він говорить про те, що висунуту кандидата на посаду судді Конституційного суду має право лише фракція. Це кричуща невідповідність, яка закладена у перехідних положеннях нового закону про Конституційний Суд. Це річ, яка здатна зруйнувати будь-яку довіру до процесу призначення у Конституційний Суд», – наголосив Вадим Міський. Він нагадав, що вже двічі в історії України саме рішення Конституційного Суду відкривали президентам шлях до узурпації влади.
Богдан Бондаренко, експерт з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, розповів, що хоча серед трьох кандидатів, яких Комітет не допустив до участі у конкурсі, лише один – фахівець саме у галузі конституційного права, експерти щодо усіх них не знайшли жодних фактів, які свідчать про політичну заангажованість або проблеми з морально-етичними якостями. «Щодо чотирьох кандидатів [поданих фракціями], які, за думкою Комітету, можуть приймати участь у конкурсі – всі 4 є науковцями, але їхні дисертації не стосуються конституційного права. Із них двоє подавалися на участь у конкурсі на посади суддів Верховного Суду, і двоє провалилися на етапі практичного завдання. Але тепер вони можуть бути призначені парламентом на посади суддів КСУ. […]», – зауважив він.
Вікторія Пташник додала, що у Верховній Раді немає зібраного та оприлюдненого суддівського досьє кандидатів на посади до КСУ. «Відбір відбувається рейтинговим голосуванням, причому, у межах цього рейтингового голосування народні депутати мають визначити відповідність кандидатів двом вимогам – високі моральні якості і визнаний рівень правника. Яким чином вони можуть це зробити, якщо у них немає інформації –невідомо», – наголосила Юлія Кириченко, експерт з питань конституційного права Центру політико-правових реформ. Як і на основі якої інформації приймав своє рішення Комітет з питань правової політики і правосуддя – також незрозуміло.
«Сьогодні від цього відбору залежить наступна доля Конституційного Суду років на 9. Якщо ми не отримаємо дійсно незалежних і професійних суддів Конституційного Суду, я майже на 90% можу сказати, що рішення Конституційного Суду будуть політично вмотивовані», – підкреслила Юлія Кириченко.
«Сьогодні ми зробили відповідну заяву, де закликали Комітет з питань правової політики та правосуддя забезпечити прозорий і якісний відбір, допустити всіх кандидатів, які подали свої заявки, щоб розглянути документи абсолютно всіх, для того щоб критерій політичної нейтральності був дотриманий […]. Я дуже сподіваюся, що Комітет з правової політики і правосуддя все ж забезпечить проведення конкурсу, і проведення його прозоро, професійно, із дотриманням усіх стадій, передбачених конкурсом до Верховного Суду», – підсумувала Вікторія Пташник.
