У першому кварталі 2019 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснила понад 4700 перевірок, пов’язаних з безпечністю харчових продуктів, позапланових – більше 3 тисяч: за скаргами споживачів або зверненням самого бізнесу. «Було відібрано 698 зразків харчової продукції, виявлено 68 невідповідностей – близько 10% від загальної кількості», – розповів Володимир Лапа, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
За підсумками перевірок видали понад 3,4 тисячі приписів про усунення порушень. 283 підприємців оштрафували на загальну суму понад 2,6 мільйони гривень, у 61 випадку тимчасово призупинили роботу підприємства або обіг харчових продуктів.
У 2018 році у сфері безпечності і ветеринарної медицини здійснили понад 25 300 перевірок, із них близько 13 тисяч – позапланові. За підсумками Держпродспоживслужба винесла більше 9390 приписів про порушення – це близько 40% від загальної кількості перевірок. У 260 випадках тимчасово призупиняли роботу підприємств або обіг продуктів у зв’язку з ризиками для здоров’я споживачів.
«Переважно це середній і дрібний бізнес. Серед виробників, які працюють на експорт, культура дотримання харчового законодавства вища», – зазначив Володимир Лапа.
Кількість зареєстрованих випадків, коли споживачі масово постраждали внаслідок неналежної якості продукції, за 2017 і 2018 рік однакова – 163 випадки.
Нагадаємо, минулого року прийняли закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти…», який, лібералізував перевірки підприємств і впровадив ризик-орієнтований підхід. Залежно від рівня ризику підприємства, перевірки проводяться від разу на квартал до разу на 2 роки та без попередження. Позапланові перевірки тепер не потрібно погоджувати з центральними органами виконавчої влади. Перевірки відбуваються з відео фіксацією. Закон передбачає можливість відеофіксації і з боку підприємців.
«Були випадки, коли ми [після оскарження результатів перевірки з боку бізнесу] скасовували рішення територіальних органів у зв’язку з недотриманням законодавства під час проведення перевірок. Але на 25 тисяч перевірок – це 2-3 випадки», – зазначив Володимир Лапа.
Впровадження контролю за якістю продуктів «від лану до столу» і перевірки за ризик-орієнтованим підходом – частина низки змін до українського законодавства, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС.
«Головне, у чому вже виграли звичайні споживачі продукції – це скасування погодження перевірки з боку центральних органів виконавчої влади. Раніше процедура погодження могла тривати 3-4 тижні, і коли інспектори виходять на перевірку – це надто пізно. Тепер є можливість відреагувати швидко», – зазначив Микола Мороз, генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України.
З 1 січня 2020 року має набрати чинності вимога до безпечності молока, яке приймають від домогосподарств.
«На жаль, поширені міфи про заборону молока 2-го ґатунку. Але наказ МінАПК не встановлює гатунковості молока взагалі. Ми встановлюємо вимоги до безпечності. На даний час дозволяється бактеріальне забруднення молока до 3 млн. мікроорганізмів [на 1 см3]. Для порівняння, у Європі ця цифра становить 100 тисяч, Росії і Білорусі – 500 тисяч. … Не йдеться про заборону селянам здавати молоко – йдеться про забрудненість молока. Досягти показників якості можливо, але над цим потрібно попрацювати», – зазначив Микола Мороз.
Він нагадав, що Мінагрополітики підготували рекомендації для домогосподарств, як зробити молоко безпечнішим.
Сфера санітарних і фіто санітарних вимог Угоди про асоціацію з ЄС, яка охоплює і харчові продукти – найбільша за обсягом зобов’язань і одна з найскладніших для імплементації, зазначає Руслан Ткаченко, керівник експертної групи з питань співробітництва у сферах аграрної політики, захисту прав споживачів і технічного регулювання Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Для частини вже прийнятого законодавства передбачено перехідний період. На черзі – впровадження європейських гігієнічних вимог до виробництва продуктів харчування, допустимого вмісту забруднюючих речовин тощо. Повноцінна імплементація частини Угоди, що охоплює безпеку і якість продуктів харчування, має завершитися до 2022 року.
