У Прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася онлайн-дискусія “Україна – НАТО: бачення-2030”. В обговоренні взяли участь представники різних країн – членів НАТО. Спікери висловили підтримку прагненням та діям України до вступу до північноатлантичного альянсу.
Як розповіла модераторка заходу Голова правління Мережі захисту національних інтересів АНТС, Голова комітету Верховної Ради України 8 скликання у закордонних справах (2014-2019) Ганна Гопко, 7 лютого 2019 року Парламент України закріпив в Конституції зовнішньополітичний пріоритет та стратегічну мету України – набуття повноправного членства в ЄС та НАТО. У 2021 році Україна відзначає 30-ту річницю відновлення незалежності. Поточний рік позначений також зміною президента США. Це дає поштовх до відродження трансатлантичних відносин. Ефективне реагування на безпекові виклики вимагає зміцнення НАТО, як потужного військового, політичного та глобального Альянсу. Це сприятливий момент для переоцінки стратегічного значення України на пострадянському просторі, а також у глобальному геополітичному контексті.
Президент ПА НАТО, член Конгресу США Джеральд Конноллі у своєму виступі наголосив, що альянс ніколи не визнає анексію українського Криму Росією і що демократичний світ має опиратися агресії РФ.
“Цей рік буде важливим для України, тому що ви святкуєте 30-річчя своєї Незалежності, від того, як ви звільнилися від репресивного режиму радянського союзу, почали будувати демократичний шлях для своєї країни. Україна заплатила велику ціну за свій вибір. Цей рік також буде вирішальним для НАТО – коли керівники країн-членів зберуться для того, щоб обговорити майбутню стратегічну концепцію.
Ми твердо підтримуємо суверенітет, територіальну цілісність і самостійність України. Ми ніколи не підтримаємо незаконну анексію Росією Криму і будемо завжди опиратися дестабілізації, яку чинить Росія в східній Україні і незаконно окуповує українські території.
Учора в Конгресі США я висловився на захист акту про неприйнятність окупації Криму Росією і що ми повинні опиратися визнанню окупації Росією Криму. 427 голосів підтримали цей акт учора. У цьому документі, який тепер офіційно включений в нашу систему права, ми закріпили принцип, що неприйнятно окуповувати законні території суверенних країн у 21 столітті. На цьому ґрунтується вся американська політика, – розповів Джеральд Конноллі.
Президент ПА НАТО визнав, що штурм Капітолію в США показав, наскільки тендітною може бути демократія, і що нею треба піклуватися.
“Ми повинні поширювати і зміцнювати свою спроможність опиратися тим, хто намагається підірвати демократію. У цьому контексті подальші реформи в Україні набувають особливої важливості. Ми вважаємо, що треба протидіяти корупції та зміцнювати верховенство права і не дозволяти втручатися службі безпеки в економічні справи. Це дозволить забезпечити економічне процвітання і сильну оборону й протидію Росії та іншим проявам тероризму. Ми вважаємо, що подальші демократичні реформи можуть прокласти Україні шлях до НАТО”, – сказав член Конгресу США.
Джеральд Конноллі згадав, що два роки тому, майже у цей самий день, український парламент ухвалив зміни до конституції щодо прагнення стати членами НАТО та ЄС.
“Я сподіваюся, що скоро Україна підійде до цього порогу і дуже важливо, щоб для цього кожен із нас стояв на чолі перетворень. Працюючи над цим ви можете розраховувати на підтримку Парламентської асамблеї НАТО”, – наголосив президент асамблеї.
Депутат Європарламенту, Президент ПА НАТО (2018), екс Міністр оборони Литви Раса Юкнявічене вважає, що не варто забувати, навіщо НАТО було створене у 1949 році – для того, щоб попередити розповсюдження сталінської імперії далі на захід. На її думку, сьогоденні ми бачимо дуже схожу ситуацію – Росія прагне захоплювати території в сталінських традиціях. Раса Юкнявічене переконана, що треба стримувати агресію путінського режиму.
“Після візиту пана Борреля в Москву минулого тижня у нас не лишилося жодних ілюзій. Ми вважаємо, що треба запроваджувати жорстку спільну політику, так само, як це було у 1949 році. Єдиний вектор, який має об’єднувати стратегію ЄС та США – це захист, розвиток та консолідація демократії на європейському континенті, включаючи, звичайно, й Україну. Я уявляю собі єдину Європу – від Лісабона до Владивостока – це має бути демократичний простір без Лукашенка і Путіна. Демократія – це те ключове слово, яке спадає на думку, коли ми говоримо про єдину Європу. Треба думати про єдині цілі для трансатлантичних відносин. І тут Україна є наріжним каменем, тому що без України Кремль не зможе побудувати свою імперію. Ми повинні підтримати нації, які боряться за демократію і свободу, тому що саме по собі це не прийде”, – наголосила екс Міністр оборони Литви.
Читайте також: Після візиту до Москви глава дипломатії ЄС заявив, що Росія віддаляється від Європи і натякнув на санкції
Свій спіч Раса Юкнявічене завершила гаслом “Слава Україні”.
Народний депутат України, Голова Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв почав свій виступ із нагадування, що в Україні нині триває війна з Росією.
“Більш того, Росія нарощує міць у чорноморському регіоні. На це повинні реагувати не тільки Україна, а й НАТО. Ми повинні приймати спільні рішення, вживати спільні дії. Ми повинні поновити місію Україна – НАТО на найвищому рівні, яка зараз заболокована, через що ми не можемо рухатися вперед.
Найважливіше – це отримання плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ, – ред.). Зараз є вікно можливостей, тому що зараз є нова геополітична ситуація у світі завдяки новій адміністрації у США та підтримці з боку ЄС, Канади, Великої Британії. І ми розуміємо, що отримання дорожньої карти ПДЧ залежить від нашої домашньої роботи. Ми готові її зробити. Мені здається, ми вже багато зробили – ухвалили необхідні закони: щодо стратегії національної безпеки, щодо невтручання СБУ в економічні питання… Але політичні рішення мають бути прийняті представниками держав членів ЄС. Нам потрібна підтримка від партнерів. Ми організуємо двосторонню комунікацію з усіма членами НАТО для розуміння, що ми маємо зробити з нашоого боку, щоб отримати цю дорожню карту”, – розповів нардеп.
Але, за його словами, деякі країни мають власні інтереси щодо співпраці з Росією, і дуже шкода, що навіть після агресії вони продовжують поводитися з Росією, як наче нічого й не сталося.
“Ми розуміємо, що це внутрішні економічні інтереси цих країн. Нам треба знайти рішення – що ми можемо запропонувати цим країнам з українського боку, щоб отримати їхню підтримку”, – наголосив Єгор Чернєв.
Член французької делегації в Парламентській асамблеї НАТО Філіпп Мішель-Кляйсбауер розповів, що має оптимізм щодо наступного десятиліття. На його думку, Україна стане причиною змін в ЄС та НАТО.
“Незважаючи на перемир’я, на сході України тривають обстріли. Ці обстріли відбуваються у Європі, тому це не може нас не хвилювати.
Для Франції Україна – це перша лінія дискусії. Цілісність вашої країни має бути відновлена. По-іншому бути не може. Я вважаю, що ми зможемо досягти успіху в цьому. Ми хочемо, щоб демократія і свобода пішли на схід вашої країни і досягли кордонів.
Я впевнений в тому, що ви зможете впровадити всі законодавчі зміни, які запланували. Ваша доля – бути з Європою і НАТО. Це новий крок, після якого і ми змінимося.
Але дуже важливо, щоб ви продовжували робити те, що робите зараз”, – наголосив Філіпп Мішель-Кляйсбауер.
