У розмові з Юлією Бережко – Камінською ведучий проєкту «Навколо книги» Ігор Стамбол поцікавився, чому українські читачі не приділяють значної уваги жанру біографістики?
Важко сказати, чому в Україні так мало видається книг про відомих спортсменів. Навіть історія успіху футболіста Анджрія Шевченка вийшла за кордоном. Весь світ знає своїх зірок, вчиться на їхньому досвіді, прагне опановувати їх уроки.
«Книжки біографічні є, але їх має бути більше. Коли була у Польщі, звернула увагу на велику кількість різних пам’яток, які засвідчують, що тут жила така то людина. Таким чином поляки бережуть пам’ять про своїх видатних людей. У нас в силу різних історичних подій багато людей опинились за кадром, і дуже важливо відкрити їх суспільству», – визнала авторка.
У 2023 році завдяки Українському інститут книги світ побачила її книга «Віктор Глушков. Творець нових світів», присвячена 100-літтю видатного українського науковця, якого на Заході називали «богом кібернетики». Хоча він присутній у топонімах Києва, це ім’я для писмьенниці було справжнім відкриттям.
«Здивували його геній, те, як вперто працював із самого дитинства і спроможність зібрати в собі все, що потім дало потужний поштовх до того, чим ми зараз користуємось – інтернет, штучний інтелект, комп’ютеризація», – розповіла Юлія Бережко – Камінська.
У книзі присутня вибірка з різних публікацій, яка показує, про що Глушко у 60-70-х роках думав і мріяв, і що справді збулось та в якому вигляді.
Про іншу книгу «Віктор Чукарін: непереможний», яку вона написала спільно з Іваном Степуріним, ведучий сказав, що це галузева біографія – той напрямок, який в Україні ще мало реалізований, хоча дуже добре виглядає у світі.
«Наші батьки добре знали про Чукаріна. Особисто мене вразила його біографія. Народився у Маріуполі, воював, потрапив у полон, пройшов 17 концтаборів, де після виснажливої роботи займався гімнастикою. Потім тиждень провів на зачиненому судні у морі, так схуд, що рідна мати не впізнала. І не дивлячись на всі ці труднощі, за кілька років став абсолютним олімпійським чемпіоном», – зазначила авторка.
Біографістика – той жанр, до якого Юлія Бережко – Камінська йшла роками. Може тому, що і у неї самої незвична біографія.
«Коли почалася війна, росіяни, ще не розуміючи, що і де в Україні, сказали, що в ній є своєрідний Бермудський трикутник Ірпінь – Буча – Гостомель, а десь в центрі між ними Чорнобаївка. Тоді я особисто для себе відзначила, що це і мій особистий Бермудський трикутник, адже народилась у Чорнобаївці, довгий час мешкала в Ірпені, де очолювала Будинок культури і редагувала місцеві видання, а сьогодні проживаю в Бучі», – пояснила вона.
Після журналістики досить швидко занурилась у нову сферу життя – поетичну, і досягла в ній помітних успіхів. В творчому здобутку Юлії Бережко – Камінської 8 книжок поезій («Є задля чого нам жити» (2000), «Контрасти» (2009), «Між видихом і вдихом» (2010), «Так хочеться жити» (2014), «Пошепки і вголос» (2016), «Сад: зриме і незриме» (2016), «Невідворотне» (2019), «Гравітація слова» (2022). Вона також є переможцем та володарем гран-прі всеукраїнських літературних конкурсів: ім. Григора Тютюнника (2017 р.); «Відродження поезії — 2017», «VivArt», «Просто на Покрову», «Лицарі слова», «Театральний форум — 2016», спеціальної відзнака Європейської академії наук, мистецтв і літератури.
Час покаже, які грані таланту відкриє для себе авторка. Вона – українка, а українці, як вважає сама Юлія Бережко – Камінська – дуже талановитий народ.
