Анастасії Ратєєвої, аналітика HWAG/UCMC
Зближення Москви та Пхеньяну спричиняє занепокоєння Заходу з огляду на поставки північнокорейських озброєнь на театр російсько-української війни. На цьому тлі РФ не цурається використовувати образ одіозного режиму Кімів з метою посилення однієї з функцій власної пропаганди – залякування опонентів.
У цій статті ми розкриємо та проаналізуємо ключові аспекти альтернативної реальності, яку Російська Федерація створила навколо співпраці з КНДР на прикладі нещодавнього візиту Кім Чен Ина в РФ. Також розшифруємо послання, які Кремль намагається транслювати міжнародній спільноті через співпрацю з Північною Кореєю.
Довідково: Візит Кім Чен Ина в РФ тривав з 12 по 17 вересня. Протягом цього часу лідер КНДР відвідав кілька стратегічних обʼєктів РФ, зокрема космодром “Східний” та аеродром Кневичі, та мав зустрічі з Володимиром Путіним та Сергієм Шойгу. За результатами візиту РФ оголосила про те, що більше не дотримуватимуться режиму санкцій Ради безпеки ООН проти Північної Кореї. Було оголошено, що Китай також послідує прикладу РФ. 28 вересня “парламент” КНДР ухвалив рішення про закріплення у конституції Північної Кореї політику розвитку ядерного потенціалу держави.
Історична тяглість: давні друзі
В основі пропагандистської рамки РФ щодо співпраці з КНДР покладено наратив про історичну дружбу Москви та Пхеньяну. КНДР сприймається міжнародною спільнотою як архаїчний режим з відсталою економікою, союзництво з яким лише підкреслює ізоляцію Кремля, тож для співпраці з нею РФ шукає аргументи для внутрішнього споживача та зовнішньої аудиторії.
Пропагандисти РФ напередодні візиту Кіма почали поширювати тезу про те, що кінець серпня є визначним часом для відносин Москви та Пхеньяну, оскільки історично візити лідерів Північної Кореї та їх зустрічі з очільниками РФ припадали саме на цей часовий проміжок. Акцент тут робився на тому, що розширення співпраці з КНДР допомагає Росії зміцнювати положення в регіоні Східної Азії та впливати на ситуацію на Корейському півострові. Зокрема, Міхаіл Виноградов згадував у цьому контексті попередні візити представників династії Кімів до СРСР та РФ.
Заголовок: “Кім Чен Ир хоче говорити та домовлятися”
Риторика про історичну тяглість підіграє культу особистості Північної Кореї, адже супроводжується повідомленнями, що лестять режиму та лідерам.
Міф про “стратегічну дружбу” двох режимів розвиває публіцист Ніколай Вавілов: “Коли Кім Чен Ин прийшов до влади, почалася форсована русифікація КНДР. Ми про це майже не говорили. До СВО був інший час. У КНДР з’явилися православні храми, православна громада північно корейців. У цьому напрямі ведеться величезна робота”.
Посол РФ в Північній Кореї Олександр Мацегора також старанно осипає Кім Чен Ина улесливими реляціями. До прикладу, за його словами, Кім Чен Ин під час візиту цікавився економікою та соціальним життям у Росії, виявляв великі знання про країну.
Сигнал внутрішньому споживачу пропаганди: нас бояться
Як відомо, російська пропаганда значною мірою працює на внутрішню аудиторію. Формування альтернативної реальності спрямоване на збереження режиму за рахунок:
- відсутності волевиявлення народу – чи з причини підтримки режиму, чи зі страху перед цим режимом;
- наявності ресурсу для зміцнення влади, шляхом мобілізації шанувальників, зокрема до участі в так званій “СВО”.
Висвітлюючи візит Кім Чен Ина, пропаганда посилає сигнал своїй внутрішній аудиторії: РФ є державою, що має реальний вплив на міжнародній арені та здатна підпалити гніт ескалації в Східній Азії. “Далекосхідний саміт президента РФ Володимира Путіна та північнокорейського лідера Кім Чен Ина викликав істерію серед західних політиків. Вони побоюються, що окрім постачання зброї Північна Корея також направить до Росії військових” – пише пропагандист Владімір Соловйов.
Російський політолог Сергій Марков висловив припущення щодо можливого “контракту” між КНДР та РФ: “Росія передає КНДР багато продовольства. У Росії є. КНДР передає Росії мільйони артилерійських снарядів. У КНДР є”.
Вже після того, як броньований потяг північнокорейського лідера залишив терени РФ, воєнкор-пропагандист Олександр Коц продовжив наратив про те, що західний світ боїться співпраці двох диктаторів: “Лідер КНДР Кім Чен Ин завершив свій феєричний візит до Росії, насамкінець примірявши теплий подарунок – шапку-вушанку. Прозорий натяк декому на близьку гарячу зиму… А загадка нескладна: чому коли Кім стоїть у вушанці, то дехто на вухах.”
Сигнал міжнародній спільноті: тримайте нас семеро
Агітпроп РФ протягом усієї інформаційної кампанії, присвяченої зустрічі Кіма та Путіна, акцентував увагу на тому, як дві держави можуть та будуть посилювати одне одну у військовому вимірі. Пов’язані з КНДР інформаційні приводи використовується для підсилення тези, що у Росії є союзники, а їхнього спільного потенціалу з надлишком вистачить для перемогти над Заходом на полі бою.
Заголовок: Переговори Путіна та Кім Чен Ина: чому США бояться їхньої зустрічі
На думку ряду z-каналів, РФ може розраховувати на снаряди, тяжку техніку, зокрема РСЗО та оперативно-тактичні ракетні комплекси, які “цілком могли б стати нашою відповіддю на можливу появу з боку хохлів американських ракет ATACMS”, із точністю, яка “буде не менше, ніж у «Іскандера»”.
Задля створення ілюзії важливості успішних переговорів Кіма та Путіна, Георгій Куліковський детально описує елементи корейського озброєння, у якому зацікавлена РФ: “Також цікавими були б ракетні комплекси Хвасон-5 і модернізовані Хвасон-6. Точність цих ракет корейці також підвищували, і їх застосування проти об’єктів стратегічної інфраструктури хохла могло б бути дуже ефективним”. Пропагандист наголошує на тому, що корейська техніка в руках РФ буде гідною відповіддю на передові технології Заходу, які знаходяться на озброєнні в України.
При цьому, наративи про поставки озброєння працюють в обидві сторони: одні пропагандисти говорять про те, що ракети та боєприпаси КНДР можуть стати критичною перевагою для РФ в Україні. Інші стверджують, що РФ може запропонувати КНДР “високочутливі воєнні технології”, які створюватимуть загрозу для Південної Кореї та Японії.
Сергій Марков відзначає: “Зустріч Путіна та Кіма на території саме космодрому це натяк США, що Росія може передати КНДР нові ракетні технології. […] давно вже потрібно було передати КНДР ракетні технології, щоб КНДР націлила нові далекобійні ракети на всі міста США. А у відповідь взяти 200 тисяч корейських солдат на СВО і 500 тисяч корейських робітників для роботи в Росії”.
Альтернативний світовий порядок
Офіційна пропаганда РФ часто використовує наратив про створення нового світового порядку, “багатополярного світу”, що більше не буде орієнтованим на колективний Захід та Сполучені Штати Америки зокрема. Ця тема піднімалася представниками РФ на саміті БРІКС та саміті Росія-Африка. Візит Кім Чен Ина до РФ також висвітлювалася через цю викривлену оптику.
Спільною особливістю масиву повідомлень, що супроводжували новину про візит Кім Чен Ина в РФ, є підкріплення пропаганди “наукою”. Російська пропаганда активно залучає до висловлення думок працівників наукових інститутів, що надає наративам додаткової “авторитетності”як для міжнародної, так і для внутрішньої аудиторії.
До прикладу, російський науковець Центру корейських досліджень Олександр Жебін висловив думку, що існує певний “трикутник США – Японія – Південна Корея”, який створює завісу для стримування РФ, Китаю та КНДР. Агресію РФ проти України Жебін при цьому називає приводом для створення цієї завіси, в той час як “всі обвинувачення, що висуваються [проти РФ], штучні”. “В існуючих умовах було б цілком природно протидіяти планам противників” – зазначає “науковець”.
Створення наративу про новий світовий порядок відбувається через критику існуючого світопорядку. Через дану призму РФ послідовно виправдовує свою агресію в Україні “захистом” від уявного противника, яким постає колективний Захід. В контексті теми відносин з КНДР до “ворога, що становить загрозу світовій безпеці” долучаються Японія та Південна Корея.
Пропагандисти стверджують, що ситуація в Україні справила негативний вплив на відносини Росії та Південної Кореї, оскільки Сеул долучився до лінії Заходу на підтримку Києва проти РФ. Потенційні поставки південнокорейського озброєння Україні називають “спробами Заходу зруйнувати архітектуру безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні”.
Наратив про новий світовий порядок вигідний Північній Кореї, оскільки відкриває простір для можливостей виходу з ізоляції та збереження режиму. Під час свого візиту в РФ, Кім Чен Ин оголосив, що «російська армія і народ неодмінно здобудуть велику перемогу у священній боротьбі за покарання зла і за створення стабільної обстановки для розвитку». За словами північнокорейського лідера, Росія стала на «священну боротьбу» для оборони власної безпеки.
Тема самозахисту та гарантій безпеки, не є новими в риториці РФ і КНДР. Подібні наративи вже звучали після зустрічі Кім Чен Ина та Володимира Путіна в 2019 році, коли лідер РФ заявив, що “КНДР потрібні гарантії своєї безпеки, збереження суверенітету”.
Як наслідок, КНДР формує риторику для нарощування ядерного озброєння за шаблоном РФ. Солідаризуючись з російською пропагандою, Кім Чен Ин на 9-ій сесії Верховного народного зібрання КНДР заявив, що Японія, Південна Корея та США фактично сформували «азіатську версію НАТО», яка є дестабілізуючим фактором для регіону та представляє загрозу КНДР.
Висновки
РФ використовує будь-який привід для створення альтернативної реальності. У випадку співпраці з КНДР вона має декілька компонентів.
По-перше, РФ інструменталізує інфоприводи про можливу співпрацю з Північною Кореєю для шантажу колективного Заходу. Головним чином пропагандистські повідомлення спрямовані на обмеження підтримки Києва у російсько-українській війні через погрози розширенням співпраці з Пхеньяном на чутливі для регіональної безпеки сфери.
По-друге, тематика відносин з КНДР спрямована в тому числі і на внутрішнього споживача. Відповідна риторика працює на зміцнення впевненості населення РФ щодо відсутності ізоляції путінського режиму, намагається переконати росіян в переможному фіналі так званої “СВО”, посилаючись на поставки боєприпасів та живої сили з КНДР.
Окрім того, РФ використовує КНДР як потенційного партнера для розвитку наративу про “альтернативний світовий порядок”. “Багатополярний світ” у цьому випадку – це світ, що дослухається та співпрацює з РФ, підтримуючи ту альтернативну реальність, яку вона створила, та якою обґрунтовує геноцидну війну в Україні.
Всі ці компоненти підкріплюються наративом про давню дружбу двох держав, а також використанням науковців та офіційних діячів для поширення пропаганди.
