США та Німеччина домовились про “Північний потік-2”: деталі угоди, реакція України

© Chip Somodevilla / Getty Images

США заявили, що домовились з Німеччиною про російський газопровід “Північний потік-2”. Натомість Україні обіцяють допомогу та підтримку в сфері розвитку енергетики.
Глави МЗС України та Польщі заявили, що це рішення створило додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України та Центральної Європи. А радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк наголосив, що рішення щодо “Північного потоку – 2” не може прийматися за спиною тих, кому цей проект реально загрожує.

США не будуть запроваджувати санкції проти компанії Nord Stream 2 AG і її керівництва, яка володіє газопроводом, пише BBC Україна.

Німеччина обіцяє допомогти розвитку енергетики України. Обидві сторони разом зобов’язались вжити заходів проти Росії, якщо вона спробує позбавити Україну газового транзиту.

“ФРН зобов’язалася вживати заходів на національному рівні, а також домагатися заходів на рівні ЄС, в тому числі санкцій, якщо Росія буде використовувати енергетику як зброю або буде вдаватися до агресивних дій проти України”, – сказала заступник держсекретаря Вікторія Нуланд.

США, тим не менше, досі вважають, що ідея будівництво газогону є поганою, зазначила пані Нуланд.

За домовленістю між Вашингтоном та Берліном, Німеччина виділить близько 200 мільйонів євро на підтримку енергетичного сектору України та організує так званий “зелений фонд” в один мільярд доларів на підтримку енергетичної незалежності країни.

Крім цього, і Вашингтон і Берлін повинні використовувати всі можливості для продовження контракту на транзит російського газу, строк дії якого спливає в 2024 році.

Втрати України

Україна разом з іншими східноєвропейськими країнами, через які йде російський газ, проти добудови “Північного потоку-2”.

В інтерв’ю Der Standard у січні 2021 року міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що внаслідок запуску “Північного потоку-2” Україна втрачатиме 1,5 млрд доларів щороку за транзит газу.

Раніше видання Bloomberg припустило, що мова угоди розчарує тих, хто критикував проєкт, у тому числі й багатьох американських конгресменів, які вважають, що адміністрація президента США не зробила достатньо для зупинки “Північного потоку-2”.

“Вони розраховували на чіткі формулювання, в яких Німеччина пообіцяла б перекрити потік газу через “Північний потік 2″ у разі, якщо Росія спробує чинити надмірний вплив на Україну”, – написало видання та додало, що Берлін був проти таких формулювань.

Опоненти “Північного потоку-2” вважають, що він надає Москві забагато важелів впливу на європейську національну безпеку, зазначає Bloomberg.

The Wall Street Journal цитує члена банківського комітету Сенату Пата Тумі, який каже, що “будь-яка угода, яка дозволяє завершення газопроводу “Північний Потік-2″, є серйозною помилкою”.

Видання пише, що ця угода свідчить про зміну тривалої позиції Вашингтона щодо проєкту, проти якого виступали дві адміністрації президентів США.

Газові гарантії

До 2024 року Росія зобов’язалася транспортувати свій газ через українську територію. У цьому році вона законтрактувала для транзиту 40 млрд кубометрів газу.

Для порівняння у 2020-му весь імпорт газу з Росії до ЄС сягнув 170 млрд кубічних метрів, що дорівнює 40% пропозиції газу в ЄС. Свій газ росіяни доправляють також мережею власних газогонів.

За різними оцінками, після запуску “Північного потоку-2” транзит через українську територію може скоротитися на 40-80%.

Чинний газовий договір між Україною та Росією укладали в грудні 2019-го за посередництва Єврокомісії та сприяння Німеччини.

Реакція Офісу Президента України

В Офісі президента Володимира Зеленського вважають, що рішення щодо “Північного потоку – 2” не може прийматися за спиною у тих, кому цей проект загрожує.

Про це заявив радник керівника ОП Михайло Подоляк в коментарі “Українській правді”:

“Північний потік – 2” – це взагалі не про економіку і лакшері-життя для окремих лобістів. Це виключно політичний або навіть публічний і масштабний пропаґандивно-лобістський проект, який керівництво Росії хоче використовувати як зброю проти України та інших країн нашого регіону.
Робота на всіх рівнях як в Європі, так і в Америці триває для того, щоб не допустити реалізацію цього проекту в тому вигляді і з тими наслідками, як його задумали в РФ…
Рішення щодо “Північного потоку – 2″ не може прийматися за спиною у всіх тих, кому цей проект реально загрожує. Ситуація ще не завершена, і вона може бути повністю прояснена тільки під час візиту президента Зеленського у Вашингтон”.

За словами Подоляка, в Європі та Америці ведеться політична, дипломатична, юридична і жорстка інформаційна робота.

Тим більше, він додав, що приймалися відповідні рішення Конгресу, і неодноразово заявлялися відповідні позиції.

Заява глав МЗС України та Польщі

Міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба та Польщі Збігнєв Рау виступили зі спільною заявою щодо Північного потоку – 2. Вони наголосили, що відмова від спроб зупинити запуск газогону створила додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України та Центральної Європи загалом та збільшила можливості Росії чинити деструктивний вплив на безпекову ситуацію в Європі, поглиблює розбіжності між державами-членами НАТО та ЄС.

“Всяка гідна довіри спроба відновити баланс безпеки в регіоні має враховувати можливі негативні ризики у трьох сферах: політичній, військовій та енергетичній. Вона має також бути демократичною, передбачати на етапі узгодження домовленості переговори з урядами країн, які найсильніше відчувають на собі негативні наслідки Північного потоку – 2. 
На жаль, актуальні пропозиції щодо заповнення дефіциту безпеки, який утворюється, не можуть вважатися достатніми для ефективної мінімізації загроз, які створює Північний потік – 2.  Ми закликаємо Сполучені Штати Америки та Німеччину адекватно поставитися до безпекової кризи в нашому регіоні, єдиним вигодонабувачем якої є Росія.
Україна та Польща працюватимуть разом зі своїми союзниками та партнерами над протидією запуску Північного потоку – 2, допоки не будуть розроблені рішення для подолання безпекової кризи, підтримки країн в їхніх прагненнях стати членами західних демократичних інституцій, мінімізації загроз миру та енергетичній безпеці”, — йдеться у заяві.