В пресцентрі Українського кризового медіа-центру презентували дослідження щодо особливостей проведення виборів на непідконтрольних територіях «Виборче право в країнах з окупованими територіями і внутрішніми переселенцями: досвід Молдови та Грузії». Дослідження підготувала ГО «Європейська правда» за підтримки Харківського офісу Фонду Конрада Аденауера в Україні. Учасники обговорення наголосили, що залучення мешканців непідконтрольних територій у виборчий процес важливе з точки зору забезпечення їхнього права голосу і збереження єдності країни, проте необхідно враховувати можливі ризики при ухваленні відповідних політичних рішень і їх імплементації.
«Вибори є інструментом демократії тільки якщо не порушуються права виборців, відсутня фальсифікація виборів, є конкуренція між кандидатами тощо. Самі країни, які починають свій шлях до демократії, такі як Молдова, Грузія, Україна, які мають непідконтрольні території і долають російську агресію – мають особливі труднощі. Є питання як проводити вибори на непідконтрольних територіях», – сказав Олексій Лезнов, координатор проєктів та науковий співробітник Фонду Конрада Аденауера.
Спираючись на досвід Грузії та Молдови, спікери окреслили коло ризиків, з якими може може стикнутися Україна у разі проведення виборів за участі виборців з непідконтрольних Уряду територій. Також вони обговорили можливість звернення до досвіду згаданих держав в питанні успішної організації виборчого процесу.
Сергій Сидоренко, головний редактор видання «Європейська правда», розповів, що якщо жителі Донбасу теоретично можуть зареєструватися на виборчій дільниці на підконтрольній території, то, наприклад, в Молдові на лінії зіткнення просто відкриваються дільниці для тих, хто живе у Придністров’ї. «В Молдові проходили восени вибори президента. Зараз це чергові вибори, коли представники Придністров’я беруть в них участь. В Молдові зареєстровано близько 3 млн виборців. Майже 10% з них зареєстровані у Придністров’ї, яке має статус окупованого. До 2016 року жителі там не дуже активно голосували. З приходом до влади проросійського Додона – вони стали активні», – зазначив він.
Наталія Іщенко, аналітикиня, зауважила, що за відповідного рішення Україна стикнеться з проблемою забезпечення умов для голосування жителів непідконтрольних територій. «Це явище може стати масовим, оскільки і в Криму, і в ОРДЛО людей з українськими паспотрами дуже багато. Вони мають прааво голосувати і Україна має цьому сприяти. Треба організувати можливість приїзду людей на дільниці або облаштувати дільниці. При цьому ризики дуже великі: ми ставимо жителів непідконтрольних територій у некомфортне становище, бо вони не мають вільного доступу до інформації про виборчий процес. Ані в Грузії, ані в Молдові ця проблема також не вирішена», – додала вона. Наталія Іщенко також додала, що існує проблема контролю за маніпуляціями та махінаціями під час виборів. Оскільки в Грузії та Молдові не діють правоохоронні органи на непідконтрольних територіях – відомі факти про підкуп виборців, коли правоохоронці не можуть вести слідчі дії.
Марія Золкіна, аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, наголосила, що організувати участь жителів окупованих територій в загальнонаціональних виборах в Україні логістично неможливо, оскільки українські КПВВ не мають необхідної пропускної спроможності. «В Донецькій області це може бути 40 тис осіб, а в Луганській – 17 тис осіб в один день. На фоні загальної кількості виборців на рівні 29 млн осіб – це дуже мало. Без відкриття спеціальних дільниць, без змін законодавства, без масового розширення роботи КПВВ – проблема автоматично втрачає серйозну небезпеку, пов’язану з російським втручанням у вибори. Якщо ми не хочемо російського впливу – нам просто достатньо нічого не робити», – пояснила вона.
Експерти зробили зауважили щодо соціальних настроїв громадян в контексті надання особливих умов для виборців з окупованих територій. За останні 5 років громадські організації, експерти та правозахисники боролися з а те, щоб категорію внутрішньо переміщених осіб не вважали девіантними або особливими і щоб вони мали можливість брати участь у виборах на рівні з усіма. «Якщо ми будемо робити щось, щоб люди спеціально їхали голосувати – можна очікувати хвилю невдоволення, упередженого ставлення тощо. Бувають в державній політиці ситуації, коли найкраще рішення – не примати ніякого рішення», – додала Марія Золкіна.
«Жодна реінтеграція не має починатися з виборів. Вона має ними завершуватися. Стандарти виборів єдині, рівні умови не лише для виборців, але і для кандидатів», – наголосила Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА.
