В Українському кризовому медіа-центрі відбулась пресконференція «Захист прав жінок під час війни: як міжнародний досвід допомагає Україні». Приводом для неї стало завершення низки навчальних візитів, співорганізатором яких виступив Український жіночий фонд.
Як зазначила менеджерка з комунікацій Українського Жіночого Фонду Світлана Шкурай, метою візитів було ознайомлення з досвідом європейських країн аби врахувати наявні напрацювання для допомоги і підтримки жінок під час війни.
Про навчальні візити до Хорватії, Боснії і Герцеговини та Швейцарії розповіла президентка громадської організації “Ла Страда-Україна” Катерина Черепаха.
В них взяли участь судді, експерти, тренери, які в подальшому будуть використовувати набутий досвід, а також мультидисциплінарна команди фахівців і фіхивчинь, що представляли органи державної влади з різних регіонів України, соціальні працівники, громадські організації.
«Хорватія, Боснія і Герцеговина – це ті країни, які, на жаль, мали досвід переживання воєнних дій, ситуацій сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Незважаючи на те, що пройшло багато часу, проблема залишається актуальною. Досі з’являються постраждалі. Після 25-30 років пережитого насильства вони наважаються про це говорити», – розказала Катерина Черепаха.
У вересні на тренінгу для тренерів всі ці знання і досвід, отримані під час розроблення навчального курсу, будуть розповсюджені серед усіх регіональних відділень і суддів, які розглядають цю категорію справ. На це звернула увагу головна наукова співробітниця відділу «Тестологічний центр» Національної школи суддів України Єлизавета Ковтюк,
«Ми побачили, що досвід України в багатьох питаннях є провідним. Це занурення дозволяє переглянути наші методи і підходи, ті цільові аудиторії, з якими працюємо, яким чином організовуємо допомогу. Для мене відкрилась така категорія постраждалих, як діти, народжені внаслідок СНПК. Я розумію, що ми також матиме таких дітей. Вже зараз на часі підготуватись, організувати належні вили допомоги родинам.», – поділилась координаторка коаліції Херсонщина-1325 Анжела Литвиненко.
Вона подякувала за ту допомогу, яка сьогодні надходить до херсонців з усіх куточків країни, і підкреслила, що досвід Херсонщини та інших територій, які перебували в окупації, корелюється з досвідом Боснії і Герцеговини.
Голова Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем” Христина Кіт роз’яснила поняття термінових проміжних репарацій постраждалим, яке планується закріпити в національному законодавстві.
Термінові проміжні репарації постраждалим – це впровадження негайних реабілітаційних програм, певної компенсації людям, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом.
«Репарації – це про відновлення не тільки того, що людина втратила матеріально, а й її стану, – наголосила вона. – Люди, які пережили сексуальне насильство, надзвичайно травмовані. Вони мають різні наслідки цієї травми і завданням репарацій є допомога їм пережити цю травму».
Мова йде і про визнання того, що людина стала постраждалою від війни, в тому числі від сексуального насильства. І тут важлива робота не лише збоку органів державної влади по наданню певного статусу такій людині, а і з самим суспільством. Люди бояться осуду, зневажливого ставлення, звинувачення збоку нас як громадян, які з ними проживають в одному селі.
«Важливою формою репарацій є гарантія неповторення. Це стосується як притягнення до відповідальності за вчинені злочини, так і зміни суспільної культури, щоб людина в подальшому повторно не травматизувалась, живучі з нами разом», – заявила Христина Кіт.
Навчальні візити допоможуть покращити українське законодавство. В цьому переконана правова консультантка народної депутатки Марини Бардіної Альбіна Басиста.
Робота з підготовки закону про допомогу постраждалим від сексуального насильства розпочалася більше року тому після того, як став очевидним факт використання Росією сексуального насильства в умовах агресивної війни проти України.
«За отриманням більш глибоких знань і опрацювання досвіду нам дуже в нагоді став саме цей навчальний візит, робота з міжнародними експертами, фахівцями, глобальним фондом допомоги врятованим, компенсаційною комісією ООН. Всі ці представники були залучені до роботи під час навчального візиту. За результатами поїздки законопроект було доопрацьовано. Зокрема, розширене поняття репарацій», – відзначила Альбіна Басиста.
