Інгігерда є творчим псевдонімом Ірини Рудики – авторки віршів для дітей та дорослих, тренерки з розвитку «м’яких» навичок, методологині навчальних програм та організаторки мистецьких заходів. Постійний ведучий циклу «Навколо книги» Ігор Стамбол запросив її до Українського кризового медіа-центру для того, щоб більш детально розкрити різні напрямки діяльності гості, і, звісно, дізнатися про її книги.
Їх в письменниці вже дві. Перша маю назву «Смачненька абетка». Як зазначає сама авторка, це збірка віршів про їжу чи напої, які полюбляють маленькі діти. Та основна унікальність книги – шрифт «Рутенія», який ґрунтується на давніх традиціях графіки українського народу. Його створив лауреат Шевченківської премії, видатний український художник-графік Василь Чебаник,а для «Смачненької абетки» митець особисто розробив надпис на обкладинці.
У Ірини відношення до першої книги як до першої дитини, в якій, здається, все прекрасно. Вона може розповісти багато історій, пов’язаних з виданням. Про те, як воно створювалося, хто допомагав.
«Важливо сказати, що п’ять з тих людей, хто донатив, були військові. Окрема історія, коли вже книжка вийшла і пішла у світ. Частину друку за своєю місією вирішила віддати до міст і містечок, у тому числі у Херсон і Запоріжжя. Хоча це великі міста, але вони, я вважаю, потребують української книжки. А один із військових, якого я не знаю, попросив: «В мене немає сім’ї. Відправте у бібліотеку мого села», – розказала авторка.
«Уламки» — друге, особливе видання Ірини Рудики, у якому головні героїні — українки — дівчата та жінки різного віку, які втратили когось або щось на цій війні. Кожна з них має ім’я і своє персональне горе.
«В першу чергу ця книга для нас, тому що це нагадування про те, як воно було. Хоча я не можу розділяти, що для нас, а потім для світу. Мені здається, що воно якось переплетено. Наші співгромадяни перебувають розпорошено десь на інших континентах, але мені дуже хотілося щоби саме «Уламки» була тою книжкою, яку замало просто почитати як фактаж чи документалку, а у вірші дізнатися про ті злочині, що відбувалися», – пояснила Ірина.
Вона не лише пише твори, а й намагається популяризувати сучасну українську літературу. Саме для цього у листопаді 2021 року започаткувала «Літературні забави» – мистецький проєкт у форматі щотижневих авторських вечорів, які веде разом з Андрієм Расказовим. Всього за час існування проєкту в ньому взяли участь 113 хедлайнерів.
«В якийсь момент в мене виникла ідея про те, що хочу, аби були творчі вечори. Щоб всі знали, що вони є, що туди можна прийти з кимось познайомитися, почитати вірші, послухати інших авторів, обмінятися досвідом. Отаке літературне ком’юніті. Я розуміла, що багато хто не може це робити вдень, і тому ідея має бути реалізована як вечірній проект. Цю ідею розповіла Андрієві, і він каже: «Ну а чого чекати? Давай робити».
Зі слів Ірини Рудики, «Літературні забави» націлені на те, щоб робити літературу ближчою до звичайних слухачів глядачів.
